Міжнародна наукова конференція про Київську Традицію

23-25 квітня в Українському католицькому університеті у рамках суспільного проекту «Соборна Україна та Київська традиція» та за підтримки глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава (Шевчука) відбудеться Міжнародна наукова конференція «Кирило Транквіліон Ставровецький – проповідник Слова Божого».
У цьому важливому форумі візьмуть участь провідні богослови, історики, культурологи й літературознавці з України, а також Польщі, Росії й Франції. Співорганізаторами конференції виступили Гуманітарний факультет і Філософсько-богословський факультети УКУ, а також Львівський національний університет ім. Івана Франка (кафедра української літератури імені Михайла Возняка), Український Вільний Університет у Мюнхені й видавництво «Свічадо».

Свою увагу учасники конференції зосередять на одній з найпомітніших постатей доби культурно-релігійного оновлення в Україні першої половини XVII ст., яким був Кирило Транквіліон Ставровецький – настоятель Унівського та Чернігівського монастирів, православний та унійний богослов, освітній і культурний діяч, поет, учений, друкар і видавець. Тривалий час він учителював у Львові, Острозі й Вільні, де викладав слов’янську і грецьку мови у братській школі. 1626 року Ставровецький перейшов до Унійної Церкви і згодом був поставлений архимандритом Єлецької обителі в Чернігові, де перебував аж до своєї смерті в 1646 р. Транквіліон Ставровецький залишив багату богословську, духовну й літературну спадщину. Його посібник «Зерцало богословія» (1618 р.) є спробою викласти у доступній формі догматичну систему віровчення. Наступного року в Рохманові з’явилося друком Євангеліє Учительне, – збірка його проповідей на неділі та свята церковного року. Врешті, у 1646 р. побачив світ компендіум паренетичних віршів і прозових повчань «Перло многоцінне». Усі три книги Кирила Ставровецького побудовані навколо одних і тих самих богословських та морально-етичних проблем сучасного йому світу. Вони увиразнюють характерні й багатогранні співвідношення між богословськими, риторичними й літературними інтерпретаціями цих проблем у їхньому традиційному і новаторському вимірах. Трансцендентність, що у творах Ставровецького межувала з іманентністю, розгорталася в ситуативну емоційну картину вибору життєвих повсякденних стратегій, а своєрідний поведінковий канон поставав у живому процесі співтворення «високого» і «прикладного» богослов’я Київської Церкви. Схильність Кирила до змін і ламання стереотипів певною мірою санкціонували релігійну практику тогочасного етноконфесійного соціуму в добу раннього українського бароко.

У рамках триденної конференції передбачається проведення шести засідань («Східне християнство та релігійна культура в добу раннього українського бароко», «Тексти і контексти Кирила Транквіліона Ставровецького», «Богослов’я Кирила Транквіліона Ставровецького», «Топоси й модуси проповідництва Кирила Транквіліона Ставровецького», «Кирило Транквіліон Ставровецький: у пошуках парадигми», «Рецепція творчої спадщини Кирила Транквіліона Ставровецького», а завершить дискусії підсумковий круглий стіл «Кирило Транквіліон-Ставровецький та його богословська, духовна і літературна спадщина: перспективи досліджень». Учасники наукового форуру матимуть змогу відвідати Унівську Святоуспенську лавру, ігуменом якої декілька років поспіль був Кирило Транквіліон Ставровецький, а також ознайомитися зі щойно опублікованим перекладом на сучасну українську мову Учительного Євангелія, виданого Ставровецьким.

Програма Конференції