У понеділок, 13 лютого, о 18:00 у Львівському молодіжному театрі ім. Леся Курбаса відбудеться презентація книги Платона «Бенкет». Переклад на українську цього твору здійснила Уляна Головач, віце-ректор УКУ. Після презентації відбудеться перегляд вистави «Хвала еросу», яку за мотивами Платонового «Бенкету» поставив режисер Володимир Кучинський. Разом із перекладачем твору та режисером вистави у прес-конференції також візьме участь науковий редактор видання Ростислав Паранько.
Очікується, що у діялозі між цими особами, до якого запрошуються також і журналалісти, можна буде знайти відповіді на питання, у чому полягає еротична педагогіка Платона і якою є її християнська інтерпретація.

«З одного боку Платонів «Бенкет» вважають ледь не своїм програмним твором різні нетрадиціні сексуальні меншини, а з іншого боку «ерос» Платона іменують платонічною любов’ю, позбавляючи її всього тілесного. Ці полярні тлумачення збігаються в одну точку в тому, що однаково далеко відбігають від Платонового тексту і його основних ідей», – переконана перекладач твору Уляна Головач.

«Що відрізняє цю книжку і чим вона може бути цікавою для українського читача? – продовжує Уляна Головач. – Передусім актуальність теми і артистичний спосіб її викладу. Це твір про людську душу і про Ерос, який народжується в ній при зустрічі з Прекрасним, про Ерос, який, будучи відкритим до Прекрасного, є єдиною силою, дарованою людині Богом, що здатна ушляхетнити людину і преобразити все її життя. У «Бенкеті» Платон витворює нову етику, протилежну до моралізму, етику, яку можна назвати «еротикою», бо вона закорінена в підсвідомому прагненні людини до пошуку повноти життя і віднайденні щастя. Все залежить від того, що відкривається душі люблячого як вища цінність. Платона можна доповнити цілком у дусі християнської проповіді: «Де скарб ваш, там і серце ваше, де ваша вища цінність, там і ваш Ерос».

Платоновим твором «Бенкет» Видавництво УКУ започаткувало серії під промовистою назвою «In via» (лат: в дорозі) в якій з’являться ті тексти класичної античности, грецько-візантійської церковної традиції та латинського середньовіччя, які мали найбільший вплив на становлення і розвиток християнської цивілізації – її віри, філософії та культури. Амбітний і грандіозний план – завдання для кількох поколінь класичних філологів в Україні. Перша книжка із серії «In via», український „Бенкет” Платона – справді академічне видання, яке поєднує в собі високу науку в укладанні покажчиків, бібліографії, з дуже простим і водночас захоплюючим викладом коментарів до тексту Платона, які є справжнім діялогом перекладача з Автором. У цьому коментарі відчутне і особисте пережиття тексту перекладачем і знання великої кількості його сучасних прочитань і тлумачень.

«Головне послання хистиянства – любов, яку можна було б назвати грецьким терміном “агапе”, – говорить директор Інституту родини та подружнього життя д-р Юрій Підлісний. – Як у Старому так і в Новому Завітах слово “любов” уживається в різних значеннях: любов Бога до людей, любов людей до Бога, любов до ближнього, любов чоловіка до жінки тощо. Перше «дитя» Папи Венедикта XVI – енцикліка – “Бог є любов” (з’явилася вона через дев’ять місяців після обрання його папою) повертає нас до надзвичайно важливого євангельського мотиву – “По тому пізнають, що ви учні мої, коли матимете любов поміж собою”. У цій енцикліці Папа звертається до різних значень любови, зокрема до теми – любови між чоловіком та жінкою, яка повинна так себе проявляти, щоб бути відобрадженням їхньої любови до Бога, тобто це “ерос”, який покликаний преобразитися в “агапе”».

Діялоги Платона української мовою в Україні почали видавати з настанням незалежності. До 1991 року про таке годі було й мріяти. З 1991 року це вже третє видання Платона українською мовою. Першою ластівкою був збірник вибраних діалогів Платона, що вийшов у видавництві «Основи» 1996 року (упорядником цього тому і перекладачем більшості діалогів був сьогодні вже покійний Патріарх українського перекладу з класичних мов Йосип Устимович Кобів), потім «Держава» Платона у перекладі Дзвінки Коваль знову у видавництві «Основи», тепер «Бенкет» Платона в перекладі Уляни Головач – видання Видавництва Українського Католицького Університету.