Кафедра богослов’я Українського Католицького Університету і видавництво «Свічадо» запрошують усіх зацікавлених на презентацію книги о. д-ра Михайла Димида під назвою “Херсонеське таїнство свободи”, яка відбудеться в середу, 21 листопада, о 15:00 год. у атріумі філософсько-богословського факультету УКУ (Львів, вул. Хуторівка, напроти «Шувару-1»).

У програмі передбачено театральне дійство під режисурою Євгена Худзика, головною темою якого буде «Греко-католицизм як еклезіологічна проблема Вселенської Церкви». По закінченні відбудеться дегустація вин «Древній Херсонес» і «Рубін Херсонесу».

Якщо досі митрофорний протоієрей М. Димид писав на канонічні теми («Єпископ Київської Церкви», журнал «Канонічні Джерела», журнал «Метрон»), чи спробував себе в есе в гомілетиці («Роздуми над недільними читаннями Святого Письма» в двох томах), то тепер із-під його пера вийшла фундаментальна праця про богослов’я Церкви – еклезіологію. (Еклезіологія досліджує те, що Церква сама про себе висловлює.). У книзі вичерпно розкриті такі теми, як Святе Письмо і Церква, еклезіологічні погляди Отців Церкви, eклезіологія мучеництва, еклезіологія престолу і храму, еклезіологія ікони, еклезіологія Заходу та Сходу, еклезіологія Київської Церкви. Показано специфіку протестантської і православної еклезіології; розглянуто еклезіологічні аспекти праць Митрополита Андрея й Патріярха Йосифа тощо.

Книга отримала Imprimatur (благословення) Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара. У вступному слові її вихід поблагословив також владика Софрон Мудрий, який пише: «Сенс і цінність, а також новизна праці пресв. Михайла Димида полягає, насамперед, у поданні універсального нарису вчення про Церкву від апостольських часів і аж до нашого часу, причому український матеріал органічно вплетено у вселенське еклезіологічне вчення».

“Основним мотивом, що спонукав мене до праці над цим виданням, було те, що як викладач богослов’я Церкви я не мав підручника для студентів, – розповідає о. д-р Михайло Димид. – Пізніше я зрозумів, що в УГКЦ власних підручників із еклезіології ніколи не було, завжди користувалися римськими чи московськими матеріалами. Отож я намагався написати цю працю для себе й для студентів. Разом із тим я відкрив для себе велич нашої Церкви, яку, переконаний, треба смиренно утверджувати через відкритість, любов і служіння всім”.