Слава Ісусу Христу!

Дорогі першокурсники!

Стан здоров’я не дозволяє мені прийти на зустріч з вами під час орієнтаційної сесії, тож спробую стисло сформулювати головні думки, якими хотів з вами поділитися.

Ви розпочинаєте навчання в
 університеті, який мало кого залишає байдужим. Він постав з любові й самопожертви, зростав у пробах і помилках, міцнів у довірі й щирому захопленні в Україні і за її межами, гартувався у чиїхось заздрощах і недоброзичливості. Тому всі ці почуття, хочемо ми цього чи ні, – завжди з нами або ж довкола нас. Навчіться розкошувати одними і сприймати як ціну – другі.

Ми любимо слово «спільнота», бо воно точно передає той зв’язок, який нас об’єднує. Проте саме це слово часом когось зі студентів дратує як начебто фальшиве. Насправді ж дисонанс з’являється лише тоді, коли хтось від нас свідомо відчужується. Тоді й не може повірити тим, які горнуться до УКУ. Але будьте уважні: так можна й проминути найсокровенніше.

Спільнота – це не знак ідеальної структури, а свідчення про стиль міжлюдських стосунків. Її успіх – в інтенсивному кругообігу духовних дарів. Занепадає ж вона тоді, коли в ній обмінюються лише духовними пошестями та гріхами. Хай дасться вам уміння розрізняти перше від другого.

Заборона списування та плагіату багатьма вами сприймається як пересада: мовляв, у добу інтернету всі так роблять. Проте ви маєте мати добрі знання навіть тоді, коли вимкнеться світло і сядуть батарейки. Усвідомлення цього робить нас твердими у дотриманні принципів академічної чесності. Не ображайтеся, ми не маємо іншого виходу: якість університету оцінюють передусім за якістю знань його випускників.

Проте доба Януковича поставила перед нами важливу дилему: члени його команди, може, й мали блискучі знання, але жахливу моральну основу. Відтак їхні знання, позбавлені любові, стали небезпечними для суспільства. Тому постійне чування над цінностями – це не вибрик чи мода, а сувора вимога часу.

Релігійні аспекти нашого університетського життя є не лише частиною нашої ідентичності; вони – частина нашого успіху. Якщо вам щось подобається в УКУ, то будьте певні: це стало можливим, бо тут приязно зустрічаються світське й релігійне.

Тому хай не дратують вас релігійні символи чи вітання «Слава Ісусу Христу!». Чи ж ви не знали, до якого університету вступаєте? Прийміть їх своїм серцем як важливу для вас пропозицію – і перед вами відкриються духовні скарби, які завжди будуть на вашій життєвій «кредитній картці».

Проте при цьому ми не штовхаємо вас до того, щоб ви лише виглядали віруючими, але не були ними. Ісус є дорогою, на яку ми всі покликані ступити, а не ширма, якою маємо затулятись.

Перші студенти УКУ вчилися взимку в неопалювальних приміщеннях. Сьогодні у вашому розпорядженні будівлі, якими гордиться все місто. Якщо ви почуватиметесь лише орендарями цих приміщень, комфорту в них вам завжди бракуватиме. Якщо ж ви переберете естафетну паличку від тих, хто творив особливу атмосферу цього університету, вам буде затишно в ньому за будь-яких обставин.

Яким ти станеш, наборе 2016-го? Дивною є ця тайна преображення: сьогодні ви ще розрізнені «слюдяні шкельця» – за місяць уже проявляться спільні контури вашої характерної «мозаїки». І, як завжди, вибір «кольору» вашої душі – за вами, вибір малюнку сукупної мозаїки – за Богом. Хай же гармонійною буде Ваша співпраця з Ним!

А насамкінець, як мовиться в народі, ласкаво просимо! У вашій особі ми вітаємо тих, хто через кілька літ стане опорою УКУ, і тих, завдяки кому УКУ збагатиться.

Успішного вам навчання – і великої ласки у Бога!

Мирослав Маринович