Аналіз послань проголошених з нагоди 60-річчя спроби ліквідувати УГКЦ в Україні
16 травня 2006 р. Б. в приміщенні музею Йосифа Сліпого УКУ, відбулося чергове засідання УБНТ. З доповіддю „Послання Церков з нагоди 60 річчя Львівського Псевдо-собору: Критичний аналіз”, виступив митрофорний протоієрей, директор Інституту Церковного Права УКУ та голова УБНТ д-р Михайло Димид.
На даному засіданні було обговорено й дано критичний аналіз щодо послань різних Церков та листа президента України Віктора Ющенка з нагоди святкування.
„Подія, яка відбулася у Львові 60 років тому, і полягає в тому, що НКВС за сприянням Московського Патріархату, зорганізував у Соборі св. Юрія зібрання формально ще греко-католицьких пресвітерів для того, щоб зліквідувати ГКЦ і приєднатися до Московського Патріархату одними Церквами називається Собором, а другими – Псевдо-собором. Не знайшлося ще в Україні авторитетних істориків, для спадкоємців однієї і другої сторони церковних мужів, які могли б в одному ключі інтерпретувати і подати для одних і других всеохоплюючий образ цієї події. Звідси поява множинності офіційних послань із нагоди цієї круглої дати. Хоч всі ці послання написані в доброму намірі, вони виявляють внутрішній неспокій сторін і надмірний егоцентризм в аналізі однакової не так і вже давньої з історичної перспективи події…
З аналізу звернень Церковних Єрархів (Святішого Отця Венедикта XVI, Патріарха Філарета від імені Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, Синоду Єпископів УГКЦ, Патріарха Любомира, Синоду Української Православної Церкви (Московського Патріархату), архієпископа Львівського Ігора (Возняка), єпарха Стрийського Юліяна Ґбура та президента України (Віктора Ющенка) «для „латання порожнечі” на шляху до Єдності закладеної у фундамент Церкви Господом нашим Ісусом Христом можна виокремити такі спільні чинники:
Господу Богу – судити! Церквам – любити.
Деякі дії 1596, 1946, 1991 років є несправедливими з християнської перспективи.
Мучеництво є скарбом цілої Церкви.
В 1946 р. до РПЦ приєдналися і були приєднані насильно греко-католики, а не Греко-католицька Церква.
Божий промисел діє у суспільстві через Йому відомі шляхи.
Хрещення Русі відбулося в Пентархії, коли „всі були одно”. Ідея Церкви святого Володимира, що в І-ому Тисячолітті була в сопричасті з Петром, є нашою спільною метою.
Без благословення правлячого архієрея немає церковної дії.
В майбутньому ніяка Церква більше не прийме „пропозицій” зі сторони державних чи політичних або суспільних кіл вдатися до переслідування „другої” Церкви. Насильницькі одноразові чи постепенні дії будуть засуджуватися і не використовуватимуться для „власного” росту..
Наша мета, це єдність всіх християн, а не регіональні унії.
Насильство, особливо у вірі, є породженнням зла.
Без любови подвиги заради віри та великі духовні дари є ніщо.»
Після доповіді відбулася цікава дискусія серед учасників засідання.
(Детальніше, повний текст доповіді можна прочитати на сайті Інституту Церковного Права УКУ www.icl.org.ua