Анастасія Примович, випускниця УКУ, координатор проектів неурядової аналітичної організації «Центр досліджень місцевого самоврядування»:

Якщо говорити про місце УКУ в моєму житті, то я б окреслила його кількома словами-символами. Передовсім це слово «особистість»: маю на увазі індивідульний підхід викладачів у навчанні студентів, а також сам процес формування особистості як в духовному, так і в науковому плані. По-друге, це слово «університет» в значенні академічної спільноти, яка дає можливість рости, спілкуватися з кваліфікованими викладачами, які часто мають закордонний досвід, а також доступ до різноманітних джерел наукової думки за допомогою багатої бібліотеки УКУ. І ще таким словом є «родина»: саме тут я знайшла чимало друзів, які мали великий вплив на моє життя впродовж усіх цих років.

Моє знайомство з УКУ відбулося через Літню англомовну школу для старшокласників, у якій я брала участь і яка залишила дуже гарні враження. Мене зацікавила навчальна програма гуманітарного факультету, тому я й вирішила вступати на навчання в УКУ.

Звичайно, як і кожен абітурієнт, я мала певні сподівання від Університету, насамперед хотіла отримати добру освіту в гуманітарній сфері, історичні знання та знання мов, які б стали підґрунтям для мого подальшого розвитку. І мої сподівання справдилися. В УКУ працюють вимогливі викладачі, мені пощастило і з колегами-студентами: наша група була досить конкурентна, активна, а це створювало сприятливу для навчання і особистісного зростання атмосферу.

Одним із найяскравіших вражень від навчання в Університеті є участь у літніх школах та програмах стажування, зокрема, за кордоном. Отримавши ґрунтовну підготовку в галузі іноземних мов, я змогла на ІІІ курсі поїхати за програмою обмінів IREX в Америку, де провчилася рік. А 2009 року за сприяння УКУ я отримала можливість побувати на Літній школі Гарвардського університету й записатися на курс із української радянської історії відомого італійського історика, президента Товариства модерної історії професора Ґраціозі та курс про формування української мови. Я відчула себе справді підготовленою у фаховому плані, за що вдячна Університетові й, зокрема, нашим професорам. Це стосується насамперед вміння критично мислити, правильно поставити питання, вміння шукати підходів до вирішення наукової проблеми.

Можу сказати, що навчання в УКУ сформувало мене як фахівця, а освіта, яку я здобула тут, допомогла мені в пошуку роботи і в самій роботі. Свого працедавця я зустріла саме в Університеті. Впродовж 2009 року в УКУ за програмою Фулбрайта стажувалася вчена Крістін Емерант, що брала інтерв’ю у політиків, громадських діячів, які були учасниками Помаранчевої революції 2004 року. Я була її асистентом. Саме під час одного з таких інтерв’ю з моїм теперішнім директором Віталієм Загайним мені й запропонували роботу. Таким чином я розпочала працю в Центрі дослідження місцевого самоврядування, який займається різними аспектами суспільного життя – від житлового господарства до громадських ініціатив (це власне сфера, в якій залучена я).