Відділ розвитку Українського католицького університету з нового року очолить Андрій Курочка. Ольга Зарічинська, яка досі очолювала відділ, відтепер працюватиме у Фундації Українського католицького університету у США (Ukrainian Catholic Uiversity Foundation). 

Ми розпитали у Андрія та Ольги про пріоритети їхньої праці на нових посадах.

Новий керівник відділу розвитку Андрій Курочка працює в Українському католицькому університеті понад 20 років. Близько 7 років був заступником Ольги Зарічинської, тому каже, що нова посада для нього – це нові виклики, але команда спрацьована і середовище уже сформоване: «Багато років ми працювали з Олею пліч-о-пліч. Звичайно, перерозподіл обов’язків у керівній ланці і у самому відділі буде, але Оля надалі залишається поруч у спільноті просто по інший бік океану. Наша команда, як ніколи, є сильною, готовою до нових цікавих викликів та змін». 

Між тим Андрій Курочка каже, що багато процесів у відділі добре налагоджені роками, тому їх не змінюватимуть. Пріоритетним у роботі новий керівник вбачає збереження командного духу і бажання кожного зростати та розвиватися разом із університетом.

В УКУ Ольга Зарічинська працює 21 рік, з них 7 років очолювала відділ розвитку. Вона також навчалася в Українському католицькому університеті (тоді ще Львівській богословській академії) на Богословському факультеті. Каже, що з переїздом у США найважливіша ціль, яку ставить перед собою, є добробут університету.

«Оскільки основною діяльністю Фундації УКУ є збір коштів для університету, то моє нове призначення стане продовженням того, чим займалася в Україні. Я надалі дбатиму про розвиток нашого університету у співпраці з американськими партнерами. Також продовжуватиму індивідуальну працю з жертводавцями та допомагатиму в організації благодійних заходів, оскільки в наступні роки УКУ планує проводити нову кампанію по залученню коштів на підтримку розвитку університету. Власне так і з’явилася потреба підсилити команду у США людиною з УКУ. У такий спосіб ми хочемо бути ближчими до закордонних жертводавців, покращити нашу співпрацю та результати заходів із залучення коштів», – розповідає Ольга Зарічинська.

Рішення змінити місце роботи і зокрема країну, за словами екскерівниці відділу розвитку, далось їй не легко. Зізнається, що ніколи не хотіла переїздити за кордон, хоч і мала для цього багато можливостей: під час навчання, коли жила в Канаді, Польщі, Німеччині. «Щоразу повертаючись із закордонного відрядження додому, особливо до УКУ, отримую тут наче ковток свіжого повітря. Тому з нетерпінням чекатиму, коли знову повернусь сюди, аби отримати заряд енергії на виконання наступних завдань. Попри непросте рішення, розумію, що праця в США це нові виклики та нові можливості для зросту і розвитку, як в особистому, так і професійному плані».

Ольга Зарічинська каже, що з початком своєї роботи у відділі розвитку спостерігала активну динаміку зросту філантропії як явища в Україні, зокрема і завдяки УКУ: «Наша команда чи не з перших в Україні, хто проводив благочинні кампанії на підтримку освіти. Так ми змогли переконати українських жертводавців, що їхня підтримка є вкрай важливою для майбутнього нашої держави. Вважаю, що мотивування підприємців до благодійності – великий, спільний успіх УКУ, в якому відчуваю свою лепту також. Тішуся, що за ці роки нам вдалося зробити великі зміни у підході до розуміння того, чим є благодійність в Україні».

Наталя Климовська, проректорка УКУ з розвитку та комунікацій, яка свого часу очолювала відділ розвитку і була першою його керівницею, додає, що завдяки злагодженій праці команди, університет навчився будувати з жертводавцями довготривалі, чесні, прозорі стосунки, враховувати їхні поради, думки: «Наші фундатори є нашими партнерами, друзями, яких ми дуже цінуємо. Я завжди кажу, що фандрейзинг – це системна праця. Ми постійно в контакті з жертводавцями: запрошуємо їх на зустрічі, ділимося новинами, звітуємо. Все це вимагає особистого підходу і, мені здається, що такі близькі стосунки – це найбільша цінність, яку ми маємо. Побудувати такі міцні довірливі відносини ми б не могли без доброї команди. І я дякую Олі за служіння, а Андрієві, що він перебирає на себе ці непрості виклики. Радію, що ми разом поділяємо спільні цінності і працюємо для досягнення однієї мети». 

Читайте також: Ніжна сталь: Ольга Зарічинська про шлях, який почався з УКУ