В Україні сьогодні є елемент політичних репресій. На цю думку наштовхує не сам факт притягнення до відповідальності колишніх посадових осіб, а його характер. Саме намагання викликати страх є вагомим свідченням, що це репресії, а не спроби встановити істину і покарати винних у якихось зловживаннях.

Про це в інтерв’ю програмі Української Служби Бі-Бі-Сі «Добрий вечір з Лондона» зазначив віце-ректор з питань призначення та місії Українського Католицького Університету, правозахисник Мирослав Маринович. Подаємо витяги з цього інтерв’ю.

Не думаю, що притягнення до відповідальності посадових осіб – це відразу політичні репресії, і я не виключаю якихось порушень з їхнього боку. Але саме характер цього притягнення змушує думати, що це таки розправа з політичними опонентами. Адже усі ці обставини спрямовані на те, щоб викликати в інших людей страх, що це може відбутися також із ними.

Не виключаю, що і «помаранчева» влада використовувала такі методи, аби створити враження демонстрації сили чи прагнення залякати. Були випадки, коли по телебаченню оголошували, що наступного дня для дачі свідчень викличуть таку то людину, а на ранок ця людина вже виїжджала за кордон. Я згоден, що і попередня влада так само використовувала фактор притягнення до відповідальності, як елемент політичної гри зі своїми опонентами.

Можна дорікнути попередній владі за те, що вона бавилася зі своїми опонентами, не  виконавши головного гасла Майдану, а саме встановлення верховенства права. Народне гасло «Бандитам тюрми» означало нарешті введення закону у державі – а цього зроблено не було. Організували щось на зразок шоу, яке ми бачимо і зараз. Але нинішнє шоу не відомо чим закінчитися – чи вони побавляться як попередня влада, і відпустять їх, чи все таки засудять. Зараз це лише забава у закон, а не верховенство права.

Сьогодні суспільство активно реагує на дії влади. Але влада щодня робить якісь порушення або закону, або нормальної логіки, чи традицій. Характер цієї влади такий, що вона починає системно змінювати ставлення до закону, до нормальної логіки розвитку держави. Я не вірю в те, що сьогодні протест, спрямований до Президента, може дати якийсь ефект. І вже немає сенсу апелювати.

Відділ інформації і зовнішніх зв’язків УКУ