У рамках перекладацького семінару „Трансляторіум”, який спільно організували Центр досліджень античної традиції (OBTA) Варшавського університету, Інститут „Artes Liberales” (Варшава) та Інститут Історії Церкви (УКУ), який тривав з 15 до 26 червня та об’єднав перекладачів, істориків, мовознавців з України і Польщі проходила зустріч з Юрієм Андруховичем.

Учасники „Трансляторіуму” і гості зустрічі мали нагоду поспостерігати за подвійною творчою лабораторією: письменника і перекладача. Юрій Андрухович і перекладач „Дванадцяти обручів” на польську мову Катерина Котинська почергово читали уривки оригіналу і перекладу: слухачі могли проаналізувати як складність самого твору так і майстерність перекладу. Варто зазначити, що у випадку книжок Андруховича, перекладач має робити титанічні зусилля, бо під кожним рядком криється якийсь особливий, дуже добре продуманий підтекст: коломийки, історичне тло, соціальні явища. Чого варті одні лише імена героїв: Волшебник, Шухер, Душман і т.д. Переклад, якщо й можливий, то надзвичайно складний та вимагає від перекладача величезного польоту фантазії та вигадки. А двох сторінковий текст, який складався з відбірних матів і жаргонізмів, взагалі нажахав перекладачку. Можна сказати, що вона з честю справилася з таким нелегким завданням. Юрій Андрухович сказав, що він дуже задоволений роботою Катерини Котинської, хоча, звичайно шукав певні неточності, але більше з перекладацьким азартом, ніж через невідповідність до оригіналу.

Після такої перекладацької лабораторії Андрухович читав „Пісні для Мертвого Півня” – вірші написані спеціально для цієї групи.

Напевно, вперше Юрій Андрухович був змушений вибачатися за прочитання своїх творів перед читачами. Читаючи деякі уривки з „Дванадцятьох обручів” під час перекладацької програми „Трансляторіум”, що відбувається в Українському Католицькому Університеті, він сказав: „Прочитавши такі рядки у цих стінах, я напевно буду змушений відбути велику прощу до одного зі святих місць, щоб виправити свою провину”. Та основним завданням зустрічі, що відбулася 23 червня в УКУ не був пошук у творах Андруховича нецензурних чи єретичних мотивів, а проблема взаємозв’язку автор-перекладач.