«Сім’я – це колиска українського суспільства», «Нагорода від Всевишнього – плід утроби» – такі тези домінували на конференції «Збереження української родини», присвяченій Міжнародному Дню сім’ї, яка пройшла 13 червня в Українському Католицькому Університеті. Її організував Центр підтримки сім’ї та молоді ЛОДА спільно з Інститутом родини та подружнього життя й Інститутом релігії і суспільства УКУ для представників львівських та районних державних організацій з питань сім’ї та молоді, громадських об’єднань, представників комісій УГКЦ та Євангельської Церкви.

На конференції обговорювали питання державної сімейної політики, ролі матері в соціально-духовному аспекті суспільства, виховання Церквою майбутніх молодят, шляхи подолання кризи в сім’ях емігрантів.

Науковий співробітник Інститут родини й подружнього життя д-р філософії Петро Гусак у лекції про дар людського життя сказав: «Приймати дитину не як дар, а як реалізацію інстинкту материнства – це засіб. Коли він вже не задовільняє, дитина опиняється де-небудь. А якщо цей “засіб” взагалі виявився некорисним, наважуються його знищити». Так у суспільстві починає панувати “абортивна свідомість”. Вона супроводжується поширенням контрацептивів. Молодь переймає у батьків принцип «життя для себе» і чинить так само. Доходить до легалізації евтаназії. «П’ятдесят мільйонів людей гине тихо, за білими дверима гінекологічних клінік. Оце справжня війна проти людства». За словами Петра Гусака, суспільствам з таким рівнем абортизації, як Україна, загрожує цілковите винищення. «На наше місце обо’язково прийдуть народи, які ретельніше виконують Божий закон плідності. У Святому Письмі написано: «Праведники успадкують землю».

У своїй доповіді представник комісії «Справедливість і мир» УГКЦ Григорій Селещук навів способи вирішення важливих проблем емігрантів і їхніх сімей на трьох рівнях: інформаційно-культурному, забезпеченню родинних зв’язків, професійному та правовому. Він зазначив, що головним осередком еміграційної інтеграції є Церква. Тому українським структурам треба підтримувати з нею зв’язок. «Це чи не єдиний місток для емігранта з Україною, родиною, мовою, культурою», – вважає доповідач.

Сім’я починається зі стосунків двох людей. За останні три роки УГКЦ проводить активне виховання цих стосунків у пар, які збираються одружуватися. Учасник конференції о. Тарас Фітьо зазначив, що створені при львівських греко-католицьких церквах передшлюбні курси вже зацікавили київську адміністрацію, яка протягом року проводить фінансування такого навчання при Дарницькому районному загсі.

Представник «Спілки багатодітних сімей Львівщини «Щаслива родина», мама семи дітей Леся Панчишин побажала жінкам стати вище від стереотипу, що багатодітна сімя – це немодно. «Приймаймо цей дар з покорою і слухняністю, кажучи тільки “Так!” Богові. Колись чула від однієї депутатки, що українські жінки не народжують, бо високоосвічені. А хто сказав, що дітей повинні виховувати неосвічені люди? З допомогою держави ми повинні зробити все можливе, щоб українська жінка могла народити й виховати дитину в рідному краю, з коханим чоловіком»,– сказала Леся Панчишин.