«Після великого Папи Івана Павла ІІ прийшов покірний слуга Господній», – такими були перші слова нового Папи Бенедикта XVI.

Це ім’я обрав собі кардинал Йозеф Ратцингер, якому відтепер належить керувати Католицькою церквою. Уперше звертаючись до людей з балкона базиліки святого Петра, він попросив вірних молитися за нього. Ці слова і жести є дуже символічними й мають означати, що наступник Івана Павла ІІ, котрий був його соратником, продовжуватиме місію свого попередника.

Учора близько 19 години за київським часом з комина Сикстинської капели піднявся білий дим. Проте спочатку у присутніх на площі Святого Петра склалося враження, що з труби над Сикстинською капелою іде темний дим. Аналогічне видовище присутні спостерігали і у понеділок, коли спочатку з труби став підніматися білий дим, який через деякий час змінився на чорний. Дзвони базиліки Святого Петра услід за білим димом з труби сповістили про обрання нового Папи Римського. За якийсь час на балконі собору з’явився кардинал Хорхе Артуро Медіна Естевес, котрий оголосив світові, що «ми маємо Папу».

Нового Папу вибрали у вівторок після вечірнього, третього за рахунком, засідання конклаву кардиналів. Тисячі католиків зі всього світу, що зібралися на площі біля собору, вітали цю інформацію гучними вигуками радості. Німецький кардинал, якому й пророкували папство, став 265-м главою Римо-католицької церкви.

Довгі роки він був однодумцем, соратником і, як кажуть, особистим приятелем легендарного Папи Івана Павла ІІ. Папа Бенедикт XVI, як і його попередник, є представником так званої консервативної гілки у Ватикані. Тому вірним Католицької церкви у найближчі роки, які відпущено керувати новому Папі, не варто чекати бурхливих дискусій щодо жіночого священства, одностатевих шлюбів, контрацепції та інших «поступок». Ці речі й надалі будуть забороненими.

За усю війну не зробив жодного пострілу

Йозеф Ратцингер, якому минулої суботи виповнилося 78 років, — сьомий Папа з Німеччини в історії Католицької церкви. Він народився в Страсну суботу 16 квітня 1927 року. Йозефу Ратцингеру виповнилося 6 років, коли Гітлер прийшов до влади в Німеччині. Батько Ратцингера був сільським поліцейським і не поділяв поглядів нової влади, тому йому довелося піти зі служби і переїхати з родиною в католицьке містечко в Баварії Траунштайн.

У 14 років Йозеф став членом «Гітлерюгенду», тому що членство в цьому нацистському русі було обов’язковим. Завдяки навчанню в семінарії, членство Ратцингера в «Гітлерюгенді» було недовгим.

У 1943 році Ратцингера скерували обороняти завод BMW, що виготовляв двигуни для літаків. Разом з молодим Ратцингером на цьому заводі працювали в’язні концентраційного табору Дахау. Потім майбутнього Папу направили в Угорщину. Наприкінці Другої світової війни був призваний на військову службу у підрозділ допоміжного персоналу протиповітряної оборони Німеччини. У 1944 році Ратцінгер дезертирував з армії, за що провів кілька тижнів у таборі.

Йозеф Ратцингер завжди стверджує, що за усю війну не зробив жодного пострілу. Він також додає, що завжди був противником нацистського режиму, але будь-який відкритий опір, за його словами, був би даремним.

Ратцингер вважався одним із найавторитетніших теологів Ватикану, був деканом Колегії кардиналів. Вивчав філософію і теологію в Мюнхенському університеті, у 1951 році отримав сан священика. Викладав теологію та філософію у різних вищих навчальних закладах Німеччини. У березні

1977 року призначений Архієпископом Мюнхену і Фрейзінгену. У цьому ж році папа Павло Шостий назначив його кардиналом.

Офіційний титул глави Римо-католицької церкви такий: Вікарій Ісуса Христа, Спадкоємець Князя Апостолів, Верховний Первосвященик Всесвітньої Церкви, Патріарх Заходу, Примас Італії, Архієпископ і Митрополит Римської Провінції, Глава держави Граду Ватикан, Раб Рабів Божих.

Коментарі для «ВЗ»

Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету

Несподіванки не сталося. Багато оглядачів говорили про те, що саме кардинала Ратцингера найімовірніше, оберуть Папою. Це є знак того, що той рух, якого набув понтифікат Івана Павла ІІ, не може бути зміненим водночас, бо цей рух є дуже потужним. Після нього потрібен понтифікат, який певною мірою стане продовженням лінії Івана Павла ІІ. А оскільки Ратцингер був правою рукою Івана Павла ІІ, то можна зробити висновок, що за Папи Бенедикта XVI не буде зроблено різких рухів в інший бік. Небо, обираючи нового Папу, очікує від нас консолідації сил навколо класичного розуміння християнства. Ще не час на якісь драматичні кроки, до яких закликають радикальні католицькі кола.

Бенедикту XVI досить добре знайомий із ситуацією в Українській греко-католицькій церкві, завжди брав участь в розмовах у Ватикані, які стосувалися майбутнього нашої Церкви. Як представник західного християнства, який дотримується класичних поглядів, цей Папа не буде поспішати робити радикальні кроки і в питанні майбутньої долі УГКЦ. Я не кажу, що він не буде прихильний до неї, але він з тих людей, що сім разів відміряють, щоб раз відрізати.

Богдан Осадчук, професор, живе у Берліні

– Йозеф Ратцингер – мюнхенський кардинал, якого звідси покликав до себе Іван Павло ІІ як великого теолога. О. Ратцингер займався, передовсім, проблемами віри і обороною правил віри. Він є прихильником консервативного напряму і мав багато противників серед церковних достойників ліберальної течії.

До певної міри, обрання О. Ратцингера є несподіванкою. Більшість оглядачів вважала, що новим Папою буде якийсь кардинал з Південної Америки, де проживає більшість католиків сучасного світу. Інші думали, що ним стане італієць, щоб повернути італійську традицію наступництва на римському престолі.

Для німецького кліру ця подія є колосальною радістю, і це позитивно позначиться на становищі тутешньої Римо-католицької церкви, яка перебуває в досить скрутному становищі. Багато храмів в Німеччині є порожніми, зокрема на її східних теренах, де атеїзм під час комуністичної влади в колишній НДР зробив величезні спустошення. Нагадаю, у Німеччині колись також були великі настрої проти Івана Павла ІІ у зв’язку з його негативним ставленням до абортів, до вимог частини кліру ліквідувати целібат і допускати до священичого стану жінок…

Нині переважає думка, що Папа Римський Бенедикт ХУІ продовжуватиме курс свого великого попередника. Однак Й. Ратцингер не має того тепла, яким володів Іван Павло ІІ. Він, ймовірно, не буде просувати свого паломництва, яке було головною особливістю понтифікату Івана Павла ІІ. Але він, мабуть, займеться поліпшенням адміністративних справ, внутрішньої організації, зміцненням зв’язків між Ватиканом і далекими країнами. Його головним завданням буде упорядкувати досить розхитані проблеми з католицизмом у Західній Європі.

– Що може означати це призначення для України?

– Ставлення Й. Ратцингера до східних церков є радше нейтральним, у нього нема того заанґажування, яке було притаманне його попереднику як представнику екуменізму… Коли Й. Ратцингер був архиєпископом у Мюнхені, відбувся візит кардинала Йосипа Сліпого, це був дуже теплий прийом. З того часу є зв’язки між ним і Греко-католицькою церквою. Але, певно, вони не будуть такими інтенсивними, як за часів Івана Павла ІІ.

На фото: Білий дим — обрали Папу!

Леся Федів. Бенедикт XVI – покірний слуга Господній // Газета «Високий Замок»