19 червня –  Зіслання Святого Духа. Є декілька назв цього свята, рівно ж і його трактувань. Заступник декана з міжнародних відносин філософсько-богословського факультету УКУ  о. Олег Кіндій розповідає про традицію святкування Зелених Свят та богословський аспект свята.

Як правильно – Зелені свята, свято Пресвятої Трійці чи П’ятидесятниця?

У давній християнській традиції такі великі події, як Різдво чи Воскресіння, не стосувалися одного аспекту. Скажімо день Богоявлення, в який хрестився Ісус в ріці Йордані, в давнину святкувався із Різдвом разом. Так само й свято Зіслання Святого Духа, яке співпадає із єврейським святом П’ятидесятниці. «Цього дня євреї відзначають отримання Божого Закону на горі Синай», – пояснює священик. Тобто 50 днів по Пасці після виходу із Єгипту, євреї пройшли пустелю і Господь дав їм Десять Божих Заповідей. «У християнському контексті, свято Зіслання Святого Духа означає те, що апостоли, Христові учні, після вознесіння Ісуса перебували в очікуванні, не знаючи що буде далі: чи Ісус знову до них прийде, чи наступить кінець світу. Проте, на них вилився Святий Дух у вигляді вогненних язиків. Так сповнилося Боже пророцтво», – додає богослов. Отець Олег переконаний, Зіслання Святого Духа – це радше подія Новозавітна, бо з нею приходить повнота Божого об’явлення. Адже в Святому Дусі ми пізнаємо Бога у всій своїй повноті – не лише як Отця і Сина, а й як Святого Духа. Тож одночасно ми святкуємо і свято Пресвятої Трійці, і свято Зіслання Святого Духа. «Це різні аспекти однієї багатогранної Божої реальності», – підсумовує священик.

Де можна зустріти повноту Пресвятої Трійці?

Насамперед, у класичних Старозавітних пророцтвах. Коли Бог сотворив людину Він сказав:  «Сотворімо людину на Наш образ і на Нашу подобу» (Бут. 1, 26). Таким чином, Бог говорить у множині про себе. Інший приклад зі Старого Завіту, коли старенький Авраам зі своєю дружиною Сарою не мали дітей. Їм з’явилися три ангели, які звістили їм про народження в них сина. «Об’явлення трьох осіб Авраамові є передобразом Трійці. У Старому Завіті часто наголошується, що Бог є Отець, як голова великої сім’ї. Також йдеться й про Сина,  – Того, хто ще перед віками народився від Отця. Теж знаходимо висловлювання й про Бога, як про Духа, який веде людину, “ширяє над водами», – наголошує богослов.

У Новому Завіті ми бачимо Бога в трьох особах під час хрещення Ісуса Христа в Йордані. Ісус увійшов у воду, а над Ним голос Отця сказав: «Це Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!» (Мр. 1:11)». У цій події є й образ Духа Святого у вигляді голуба.  Крім цього, Апостол Павло часто вживає цю тринітарну форму Бога. Зокрема в Другому посланні до коринтян написано: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь». Наприкінці Євангелія від Матея також вживається тринітарна формула, коли Христос возносячись на небеса, каже до апостолів йти і навчати всі народи, «хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».

«Ми не маємо до кінця уявлення про Трійцю, та знаємо, що Бог – не одинак, не самотній, а Він є спільнотою самого в собі. Це і є таємниця Божественної природи», – переконаний о. Олег Кіндій