Божа благодать не обмежена людським розумінням справедливості, – о. Борис Ґудзяк
Суть людського життя – бути з Богом. Наш недолік у тому, що ми часто не можемо собі уявити, ким є Господь. Ми обмежені в засобах пізнання – наші почуття, розум і дух, які часом сягають далеко та проникають глибоко – мають межі. Тому ми схильні спостереження та відчуття, свої та інших людей, наше сприйняття самого Бога «стискати» до тих параметрів, які відповідають нашому пізнанню.
Про це о. Борис Ґудзяк сказав 20 березня 2011 року у проповіді в Соборі св. Юра у Львові перед початком Синоду єпископів УГКЦ.
Він зазначив, що «наші духовні практики, все церковне і людське життя спрямоване на те, щоб допомогти нам бути з Богом. Тому все, що ми переживаємо, повинно нас вести до Нього: побут, праця, відпочинок, любов між чоловіком і жінкою, народження, зростання, зрілість, старість, недуги, радість і смуток – усе є місцем Божої дії, Божої присутності».
Натомість людина звикла не бачити, або заперечувати те, що перевищує зрозумілі нам цінності. Вона боїться всього великого, тому за будь-яку ціну намагається підпорядкувати процеси і людей відповідно до своїх уявлень, категорій і розмірів. «Згадаймо, як почувалися євангельські робітники, які зранку працювали в поті чола і отримали таку саму оплату, як і ті, хто прийшов наприкінці дня. Ісус навчає нас, що Бог є щедрий Отець, а не бухгалтер, що Його благодать не обмежена людським розумінням справедливості», – зазначив ректор УКУ.
«Ми редукуємо таїнство і Бога, а тому не дивно, що втрачаємо віру в Нього. Проаналізувавши Бога, розклавши все по поличках, посортувавши по точних параграфах, ми дивуємося, що Бог став для нас якимось банальним, хоча і корисним. Його можна заховати в законах, у святах, у святкуваннях сьомого дня, у якомусь куточку нашого життя, обрядах і Він прикрашатиме моє ім’я, мою добру славу і підкреслюватиме мій «шляхетний» стиль», – сказав о. Борис Ґудзяк.
На його думку «великі провідники мають перед собою Великого Бога. Їх не манять і тому не можуть втомити і розчарувати дрібні, рукотворні божки. Митрополит Андрей мав масштаб, бо в молитві він стояв перед могутнім Провидінням. Сьогодні, коли перед Священним Синодом стоїть питання вибору нового Провідника, Патріарха і Глави нашої Церкви, для нас з вами є лише один критерій – бути з Богом. Він не залишить нашої Церкви. Саме Він знімає страх спільноти, що зараз питає: – «Хто нас вестиме далі?»
Прес-служба УКУ