В УКУ студенти і молоді науковці України обговорять тему релігії в добу глобалізації
Сьогодні в УКУ розпочинається ХVІІ Міжнародна наукова «Релігія і фундаментальна наука в добу глобалізації».
«Тема цьогорічної конференції присвячена питанню значення релігії у сучасному науково-технічному прогресі. Як співвідноситься релігія з технічними, природничими науками, де фізичні закони буцімто несумісні з Божими? Чи може сучасний науковець бути винахідником і одночасно віруючою людиною? Чи впливає глобалізація на сучасні світові релігії? Які методи і моделі взаємодії релігії з наукою можуть запропонувати представники гуманітарних і суспільних наук? Для нас важливо почути думки молодих науковців і студентів у цій царині, обмінятися досвідом та випрацювати спільне бачення заявлених проблем», – говорить один із організаторів конференції науковий співробітник Інституту релігії і суспільства УКУ Ярослав Кіт (PhD).
Конференція триватиме 2 дні – 20 та 21 березня.
Окрім доповідей запланована робота у секціях:
- Наука і релігія у дослідницькому дискурсі
- Місце релігії в науці, суспільстві, державотворенні
- Вплив релігії в різні історичні епохи на розвиток науки
- Релігійний контекст в історії: значення і майбутнє
- Релігія, етика, філософія у повсякденній дійсності
- Релігія в епоху медіаглобалізації та інновацій
- Наука, релігія, глобалізація в сучасному контексті
Серед доповідачів:
Кшиштоф Мейснер – польський фізик-теоретик, професор Інституту теоретичної фізики Варшавського університету. Співавтор міжнародних проектів. Тема його доповіді : «Чи допускає фізика існування таїн?»
Про віру і квантову механіку розповість Іван Вакарчук – український фізик, політик і громадський діяч, міністр освіти і науки України (2007–2010). Доктор фізико-математичних наук. Герой України (2007).
Александер Січ (Стевбенвіль, США) – американський фізик, професор Franciscan University, виступить з доповіддю «Чому реалістична філософія природи має надихати природничі науки подати єдине розуміння і визнання Божого Творіння». Це перший західний учений, якому свого часу дозволили жити і працювати в забороненій зоні Чорнобиля для вивчення наслідків аварії.
Програма заходу