У неділю, 21 червня, декан філософсько-богословського факультету о. Роман Завійський побував у Белзі на святкуванні 425-ліття Белзької наради, яка започаткувала серію Берестейських синодів з 1590 року, внаслідок чого відбулося возз’єднання частини Київської митрополії з Римським Апостольським престолом. Декан надав історично-еклезіальну довідку про цю подію та звернувся зі словами привітань до місцевої громади.

Святкування розпочалося з Божественної Літургії у старовинному греко-католицькому храмі св. Параскеви (XVII ст.), де парохом є о. Олексій Яворський. Опісля в Народному домі відбулася урочиста академія під патронатом міського голови Белза, п. Володимира Мухи. Гості святкувань відвідали також історико-культурний заповідник м. Белз та каплицю, де зберігається копія Белзької ікони Божої Матері, оригінал якої нині відомий більше як «Ченстоховська Матір Божа» (знаходиться в Польщі).

У своєму слові о. Роман розповів про значення Белзької наради єпископів Київської митрополії 1590 року для єдності церков. «Хоч історія нам залишила дуже скупі відомості про Белзьку нараду, проте її значення не можна недооцінювати. Про цю подію  згадує М. Грушевський у своїй «Історії України», а також Патріарх Йосиф Сліпий в «Історії Вселенської Церкви», яку він писав під час сибірського заслання, – зазначив о. Роман: – Відродження Київської еклезіальної традиції не повинно відбуватися виключно в академічному середовищі, але і в церковно-парафіяльному контексті. Кожна греко-католицька парафія, зокрема в такому славному м. Белзі, повинна пізнавати, цінувати і плекати цю історію, бути свідомою своїх витоків».

Серед численно присутнього на цій події духовенства був також монах-василіанин з Аргентини, який звернувся з вітанням до мешканців Белза. Це ще більше утвердило присутніх у думці, що те, що починалося у їхньому, тепер уже невеликому місті районного значення, має сьогодні глобальний, уселенський вимір, і наша Церква розвивається на всіх континентах.

Довідка:

Белз – давнє княже місто (нині – Сокальський р-н Львівської області) було другим великим центром Холмської єпархії, а місцевий владика титулувався Холмським і Белзьким єпископом. У XVI ст. на території міста та його передмість розміщувалося, щонайменше, вісім церков-парафій. Белз відомий також своєю єврейською історією. Єврейська (Ашкеназі) громада в Белзі була створена в кінці 14 століття. У 1665 році євреї Белза отримали рівні права. Саме сюди переїхав раввин, чудотворний хасидський цадик Шолом Роках (Sholom Rokeach, 1779–1855). Від того часу звання цадиків передавалось у родині Рокахів від батька до сина, а до міста з’їжджалися хасиди. Тут таки похований він і його родина на єврейському цвинтарі.