Волонтерство і громадська діяльність завжди були частиною мого буденного життя, але з початком повномасштабної війні довелось перенаправити свої сили в сферу плетіння маскувальних сіток. З першого дня війни я координую волонтерів на точці, а також відповідаю за співпрацю з іншими осередками плетіння. Також волонтерю з дітьми. Чому я це роблю? Я не роблю це зі страху, бо вірю в ЗСУ, а займаюсь,бо люблю допомагати людям і розумію відповідальність, яку несу перед тими, хто захищає мене.

Коли моє волосся зеленіє від нарізання тканин на сітку це сигнал про те ,що варто переключитися. Для цього я можу погуляти з друзями, прочитати книгу ,яка вже давно чекає свого часу в шафі ( впевнена в кожного така є) чи самій стати простою волонтеркою на якійсь точці.

До війни я волонтерила , під час війни волонтерю і після війни також буду волонтерити.