Від 27 липня до 5 серпня 2012 року делегація Українського католицького університету відвідала українську громаду в Бразилії. «Бразилійська Україна налічує майже 500 тис. осіб», – каже Тарас Добко, перший проректор УКУ. Це найстаріша українська еміграція, початки якої сягають останнього десятиліття позаминулого століття».

Вже п’яте покоління українців у Бразилії переймає естафету своїх предків, яких пошук кращого життя закинув у далекі землі Парани, Санта Катаріни, Ріо-Гранді-ду-Сул. Це дуже згуртована спільнота, яка розвинула широку мережу релігійних, мистецьких, освітніх, музейних, медичних і громадських організацій.

«Справжнім відкриттям для нас стала праця сестер Служебниць Непорочної Діви Марії як провідників молодших і середніх шкіл, отців Василіян як релігійних провідників, будівничих і видавців українського друкованого слова, Інституту катехиток Пресвятого Серця Ісусового як християнських педагогів і хранителів українських народних традицій», – каже Тарас Добко.

Делегація УКУ виступила з лекціями про сучасну Україну, суспільно-політичну ситуацію і релігійне життя в Україні та працю УГКЦ, а також з презентаціями про Університет перед громадами Куритиби, Прудентополя, Іраті. «Летіли у Бразилію, а прилетіли в Україну» – жартує Олена Джеджора, керівник відділу міжнародних академічних зв’язків. – Ми відчули величезну симпатію до України, прагнення пишатися батьківщиною своїх предків, бажання налагодити тісні зв’язки з українськими інституціями».

За словами п. Олени, «бразильські українці гостро потребують кваліфікованих вчителів української мови та українознавства, дидактичних матеріалів українською мовою, адаптованих до бразильських реалій та оточення, найновіших українських довідкових і наукових видань. Посольство України в Бразилії і український консулат в Куритибі сприяють вирішенню цих проблем. Однак потреби бразильських українців мають стати нашими потребами тут в Україні. Освітні установи в Україні можуть показати приклад нашій державі у наданні посильної допомоги нашим братам за океаном у відповідь на їхні запити культурного і релігійного життя».

Делегація УКУ відвідала м. Прудентополь та його сільські околиці, де серед мальовничої природи живуть і працюють українські селяни. «Прудентополь є унікальним і дорогим для українського серця містом. З-поміж 45 тис. мешканців 75% складають українці, – пригадує о. д-н Роман Завійський, декан філософсько-богословського факультету УКУ. – Прудентополь називають столицею чорної квасолі, або ж столицею водоспадів, яких нараховують в околицях більше 90 і які, за загальним визнанням, є найгарнішими у Бразилії».

«Але для більшості українців Прудентополь залишається “Українським Ватиканом”, в якому на невеликому клаптику території зосереджені історичні українські католицькі інституції, – каже диякон Роман. Тут знаходиться церква св. Йосафата, монастир, колегія і друкарня оо. Василіян, монастир і школа сс. Служебниць, Інститут катехиток та багато інших громадських та благодійних інституцій, які були започатковані у далекому минулому Українською Католицькою Церквою в Бразилії».

Завдяки цій поїздці, Український католицький університет встановив робочі стосунки з українськими організаціями з Бразилії, зокрема з Інститутом філософії св. Василія Великого, а також з університетськими центрами в Куритибі та Іраті. Серед найближчих планів – організація дистанційного курсу з вивчення української мови для вчителів українознавства та дистанційного курсу з основ східного богослов’я для семінаристів українських семінарій у Бразилії.

«Ми будемо працювати над збільшенням в УКУ кількості студентів з Бразилії. В Куритибі також з нетерпінням очікують повернення “першої ластівки” – Оксани Ядвіжак, народженої в Парані, яка відкрила для себе Україну і цього літа отримала диплом бакалавра УКУ. Зараз вона продовжує навчання на магістерській програмі з історії в УКУ. Після повернення Оксана допомагатиме українській громаді в Бразилії», – каже Олена Джеджора.

Прес-служба УКУ

Фоторепортаж