Як можна подолати стереотипи щодо психічного здоров’я, як психічні розлади впливають на життя і чи можна їх вилікувати, що сприяє психічному здоров’ю, а що погіршує його, які свої сильні сторони мають люди з психічними розладами – такі питання обговорювали психологи та психотерапевти УКУ під час Всесвітнього дня психічного здоров’я, який традиційно відзначають 10 жовтня.

Україна відзначає цей день, починаючи з 1992 року. Його проводять, щоб привернути увагу суспільства до психічного здоров’я, сприяти промоції турботи про психічне здоров’я та подолати стигму щодо його розладів. Інститут психічного здоров’я УКУ, кафедри клінічної психології і кафедри психології та психотерапії провели низку заходів – плейбек-театр, акцію соціальних плакатів, опитування серед студентів, майстерню про вплив музики та мозок та науково-практичний семінар. 

«Від стигматизації до дискримінації – один лише крок. І лише від нас залежить долання стигми та піднесення розуміння того, що психічне здоров’я – це те, що стосується кожного», – зазначив виконавчий директор Інституту психічного здоров’я УКУ Віталій Климчук.

За його словами, у 2007 році науковці опублікували дослідження про те, скільки часу людина проживає у хворобах. 28% життя люди проживають із нейропсихіатричними хворобами і 21% – із серцево-судинними. 90% самогубств пов’язані із психічними розладами. Серед людей із психічними розладами смертність є набагато вищою. Україна перебуває у списку 20 країн, у яких люди схильні до суїцидів, додав він.

«Психічні розлади впливають на фізичний стан і психічний стан. Людина з розладом психічного здоров’я потрапляє у групу ризику – вона може погіршити свій стиль життя і режим харчування. До того ж така людина більш піддатлива до серцево-судинних захворювань, інфекційних хвороб. Людина, яка переживає фізичний біль, гірше сприймає навколишній світ. Обидва розлади психічного і фізичного здоров’я взаємопов’язані. Такій людині складно встановити діагноз, і вона відмовляється шукати виходу. До того ж коли людина у депресії, вона не хоче лікуватися, бо має уражений мотиваційний блок і не вірить, що їй хтось може допомогти. Через погане самопочуття людина може отримати серцево-судинне захворювання. Без врахування усіх цих моментів система охорони психічного здоров’я не буде існувати. Радіємо, що Україна зараз рухається в напрямку реформ у сфері психічного здоров’я», – наголошує Віталій Климчук.

Доцент кафедри з клінічної психології Олександр Аврамчук наголосив, що суспільству треба перейти від упередженості до розуміння людей з психічними розладами. Він розповів про відомих особистостей, які мали психічні розлади, і це не заважало їм бути успішними. Серед таких – Кетрін Зета Джонс, Джим Керрі, Джоан Роулінг, Чарльз Діккенз, Джон Неш, Бетховен.

«Це неправда, що люди, які мають психічні розлади, не можуть оговтатися і мати нормальне життя. Більше того, такі люди мають свої сильні сторони. Люди, які страждають на ГРДУ утричі частіше відкривають власний бізнес, частіше мандрують і краще адаптовані до мультизадачних ситуацій. Люди, які страждають на ОКР, мають кращу здатність до запам’ятовування, люди з тривожними розладами – мають високий ступінь емпатії», – зазначив науковець.

Подолати психологічні проблеми можна завдяки великому спектру методів, серед яких завідувач кафедри психології та психотерапії Галина Католик виділяє психодинамічну психотерапію. «Концепція цього методу в тому, аби людина збагнула те, що є неусвідомленим. Це спосіб пізнання себе і суспільства. Психодинамічна терапія – це не терапія симптому, а терапія якості життя», – зазначає вона. За її словами, цей метод психотерапії відповідає національному менталітету українців і сучасній науковій методології.

Великої популярності набуває метод когнітивно-поведінкової терапії, який використовують і при лікуванні алкогольної та наркотичної залежностей. Лікар-психіатр, нарколог, супервізор з КПТ Андрій Карачевський видав книгу “Подолати алкогольну залежність” про те, чи може людина допомогти собі, потрапивши в пастку алкозалежності. «Це матеріали для самоосвіти та допомоги пацієнтам. У США є багато подібних посібників для самодопомоги та щоденників при алкогольній і наркотичній залежності. У мене виникала ідея видати подібне і в Україні. Я здобував психотерапевтичний досвід в США, але найбільше мене навчають мої клієнти. Знаю, що 90% наших пацієнтів мають особистий досвід невживання алкоголю без будь-якої допомоги. У моїй практиці також були і такі, які впродовж 5 років могли не вживати алкоголю», – розповідає психотерапевт.

Директор Інституту психічного здоров’я УКУ Олег Романчук наголосив, що в Україні треба розвивати програму плекання психічного здоров’я, а не лише лікування. «Найкращим механізмом психічного здоров’я є інтеграція. Щоб досягнути успіху, нам, фахівцям, треба об’єднуватися і працювати разом, а не змагатися і конкурувати між собою. Психічне здоров’я там, де є любов, правда, гідність і свобода», – зазначив він.

Інститут психічного здоров’я УКУ зробив свій внесок у розвиток системи охорони психічного здоров’я, заснувавши минулого року просвітницький проект «Простір надії». Його завдання допомогти як фахівцям у сфері психічного здоров’я, так і тим, хто прагне подолати психологічну травму.

«Одна з наших ідей – сприяти, аби такі центри перестали бути проектами, а існували у кожному місті та селі. Тільки тоді можна буде сказати, що система охорони психічного здоров’я досягнула якісних змін», – додав виконавчий директор Інституту психічного здоров’я УКУ Віталій Климчук.