«Десь глибоко в душі я не погоджуюсь з тим, що Ігоря Скочиляса більше немає серед нас», – польський історик Анджей Ґіль
5 квітня, до дня народження світлої пам’яті професора Ігоря Скочиляса, доктора історичних наук, завідувача кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, керівника Центру релігійної культури, ініціатора і натхненника дослідницької програми «Київське християнство» в УКУ провели першу Меморіальну лекцію. Її прочитав професор Анджей Ґіль, багатолітній приятель Ігоря Скочиляса.
Організували захід Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса та навчально-дослідницька програма УКУ «Київське християнство».
Онлайн-лекція на тему «Київська унійна митрополія (1596-1795) перед традицією та викликами сучасності» зібрала понад 150 учасників, серед яких: науковці, колеги Ігоря Скочиляса, родина, друзі, духовенство. Першим доповідачем започаткованих щорічних лекцій в пам’ять про відомого українського історика, став його багатолітній друг і добрий приятель, співавтор декількох наукових монографій, професор Люблінського католицького університету імені Івана Павла ІІ Анджей Ґіль. Він розповів присутнім про теми досліджень, над якими працював спільно з Ігорем Скочилясом.
На початку зустрічі ректор Українського католицького університету о. Богдан Прах очолив молитву за вічний упокій душі спочилого, а відтак повернувся думками до тих світлих днів, коли Ігор Скочиляс був зі Спільнотою університету:
«Наш дорогий Ігор мав би відзначати сьогодні своє день народження. Завжди в цих днях ми чекали його, щоб привітати від щирого серця… Дякую вам за те, що ви так численно приєдналися до цієї зустрічі. Я думаю, що нам цікаво послухати лекцію професора Анджея Ґіля, але з не меншою цікавістю ми очікували зібратися в спільному колі, щоб згадати про Ігоря. Він завжди шукав способи, щоб об’єднувати людей, заохочувати до творчої праці, давати наснагу. Він завжди від себе вимагав багато. Через свою безупинну працю Ігор мобілізував нас до ще більших зусиль. Але навіть тоді, коли ми мали різні обов’язки, плани, ніхто не міг йому відмовити».
Своїми спогадами з присутніми також поділився декан Гуманітарного факультету Андрій Ясіновський, акентувавши на тих наукових ініціативах та виданнях, які Ігор Скочиляс залишив по собі: «На сьогодні важко оцінити його науковий здобуток, адже не всі статті і передмови вийшли друком, не всі виступи на конференціях, які він встиг підготувати, були виголошені. У цьому році, ми попрацюємо над тим, щоб його слова таки прозвучали на наукових конференціях у різних країнах світу. Ігор, як науковець, мав великий привілей – друга Аджея Ґіля, який його розумів. Пригадую собі слова покійного академіка Ярослава Ісаєвича, який сказав, що в тих кількох книжках і статтях, які ці два науковці писали в співавторстві, неможливо було розрізнити, кому який абзац належить – настільки гармонійно вони доповнювали одне одного».
Перед тим, як почати лекцію польський історик Анджей Ґіль розповів про свою багатолітню дружбу з Ігорем Скочилясом, якої йому не так вистачає: «Ігоря немає з нами фізично, але він завжди житиме в нашій пам’яті. Мені важко говорити про Ігоря, адже він був для мене не лише колегою-науковцем, а й приятелем, братом. Ми мали багато планів, які хотіли закінчити до визначних історичних дат, але не склалося. Я прошу вибачення, якщо в якомусь моменті мого виступу може щось статися з моїм голосом, бо десь там в душі, я не погоджуюсь з його відсутністю, з тим, що його більше немає серед нас».

Завершивши доповідь про спільну співпрацю з найкращим другом, науковець додав: «Його голосу, поради і підтримки в цьому світі мені страшенно бракує».
Нагадаємо, що команда Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса спільно з навчально-дослідницькою програмою «Київське християнство» започаткували щорічні меморіальні лекції Ігоря Скочиляса. З наступного року Центр також планує запровадити наукові читання у пам’ять про професора на тему історії релігійної культури.
Підготувала Діана Мотрук
Читайте також: Світлої пам’яті професора Ігоря Скочиляса: які наукові ініціативи реалізують в УКУ, аби продовжити працю великого історика
In Memoriam. Колеги, студенти та друзі діляться спогадами про Ігоря Скочиляса