4 червня професор богослов’я Свято-Сергієвського православного богословського інституту (Париж) Мішель Ставру прочитав в Українському Католицькому Університеті лекції на тему “Міжнародний діалог про Греко-Католицькі Церкви: новий французький текст”. Під час цієї лекції він представив нову книжку, збірник статей „Католики і православні: питання уніатизму. Після Баламанду.” З огляду на те, що доповідь була представлена православним богословом серед людей, які належать до Української Греко-Католицької Церкви, вона відображала увесь спектр проблем і питань пов’язаних з унійними Церквами і була досить цікавою, бо показувала точку зору “іншої сторони”.

Мішель Ставру є членом Спільної католицько-православної комісії у Франції, яка займається проблемою діалогу між православними і католицькими церквами, до якої також входить єпископ УГКЦ Михаїл Гринчишин. Саме ця комісія видала збірник, до якого увійшли праці православних, католицьких і греко-католицьких богословів та істориків, які аналізували проблему уніатизму в дусі католицько-православного діалогу, проте залишаючись у традиції власних Церков. Книга поділена на три частини: історія зародження уніатських Церков, еволюція їх статусу в Католицькій Церкві та аналіз Баламандського документу (який засудив уніатизм як метод, одночасно визнаючи існування унійних Церков).
Мішель Ставру представив роботу, здійснену Спільним католицько-православним комітетом, пояснюючи, зокрема, що комітет із захопленням сприйняв угоду в Баламанді, але одночасно вирішив поглибити питання уніатизму, вивчаючи його із подвійної, історичної та церковної, точки зору, залучаючи до роботи спеціалістів та богословів із різних Церков. Професор Ставру сказав: “Ця праця перечитує складні і болючі сторінки історії уніатських Церков в Європі та на Близькому Сході. Ми намагалися викласти історію у світлі Баламанду, який дав поштовх для католицько-православного діалогу”.

Мішель Ставру висловив свою переконаність в тому, що якщо уніатизм, як спосіб дії, більше не має майбутнього та “виявляється приреченим на поразку, то об’єднані Церкви мають перед собою майбутнє, у якому їм доведеться, в першу чергу, брати участь у діалозі між православ’ям та католицизмом, не виходячи на перший план, як необхідний посередник, але і не залишаючись осторонь”.

“Ми повинні переконати себе у необхідності постійного та братнього діалогу між нашими Церквами на усіх рівнях, навіть, поза зустрічами на верхах. Теперішня поразка Спільної міжнародної комісії показує, що її зустрічі не були підготовані належним чином. Слід примножувати нагоди обміну думками у рамках невеликих неформальних груп роздумів, котрі б дозволили справжнє взаємопізнання, поволі руйнуючи бар’єри побоювань та упереджень, сприяючи появі нових думок та справжньому духовному динамізмові братніх зустрічей. Міжцерковний діалог просунеться лише тоді, коли ми підпорядкуємо усе справжній етиці, принципи якої випливають з Євангелія”, – зазначив він.

Мішель Ставру пригадав кілька принципів, підкреслених Спільним католицько-православним комітетом у Франції:
– плекати сувору інтелектуальну чесність
– навчитись разом перечитати нашу спільну та розділену історію
– визнати наші помилки та подолати їх через навернення
– разом, а не відокремлено, підпорядкуватись правді
– говорити про певну Церкву, чи спільноту, лише те, що змогли б сказати у її присутності

Ця лекція, а особливо дискусія, що розгорілася після неї, довела, що ці зустрічі надзвичайно важливі, бо допомагають православним, католикам, греко-католикам пізнавати одне одного. Для українців греко-католиків дуже важливо почути думку православ’я немосковського, бо це дає змогу бути відкритим, що дуже важко у розмовах з Православною Церквою Московського Патріархату, зважаючи на усю історію наших Церков. Останнім часом в православно-католицькому діалозі спостерігається затишшя, що пов’язане з проблемою уніатських Церков, наприклад можливістю проголошення патріархату Української Греко-Католицької Церкви, тому на нашій Церкві лежить особлива місія, не втрачаючи власної ідентичності, аналізуючи історію, вести роз’єднане християнство до єдності.

Спів-секретар Спільного комітету католицько-православного богословського діалогу у Франції завершив свою доповідь словами, що є необхідним віднайти “просту мову правди, вивільняючись від секуляризованих моделей дипломатії держав та технік спілкування”. Єдиним справжнім спілкуванням, додав він, “є сопричастя у Святому Дусі. Є лише одне слово у Новому Завіті на позначення цих двох реалій – це слово koinônia. У цьому наше покликання.”

Мішель Ставру також є членом редакційного комітету православного часопису “Контакт”, що виходить в Парижі, та помічником директора Інституту екуменізму при Католицькому Університеті.