«Доки університети не будуть центрами прийняття рішень, буде корупція в освіті», – Тарас Добко, перший проректор УКУ
У сфері освіти потрібний свій Майдан. Мають змінитися ціннісні установки. Стоїть питання перед самою академічною спільнотою – чи може вона самоочиститися? Тарас Добко вважає, що це можливо за умов, коли у самій спільноті виникне потреба у якості, коли освітнє середовище перестане толерувати плагіат і плагіаторів.
«В академічному житті корупція має різні прояви. Але джерело одне – монополізація влади та центру прийняття рішень в одних, міністерських руках, – каже Тарас Добко. – Рішення про фінансування програм приймаються не на основі змагальності чи конкурентності. Вважаю, що в кожному міністерстві має бути незалежна організація, яка визначає хто найкраще може засвоїти кошти».
Друга проблема української освіти, на якій наголошує проректор – це відсутність прозорості та відкритості. Наприклад, ніхто не знав скільки той чи інший навчальний заклад отримує коштів з держбюджету, ці дані ніколи не публікувалася, а значить не можна було поставити під сумнів доцільність їх використання.
Корупція в освітній сфері поширилася на всі ланки, в тому числі і на рівень університетів. Наприклад проблема плагіату. В Україні дуже поширена практика купування наукових ступенів. Тарас Добко каже, що дуже легко можна зрозуміти, чи людина насправді самостійно досліджувала проблему, чи купила готовий результат, – але чомусь замовні дисертації дуже часто успішно захищають в наших університетах. Плагіат може зникнути тільки тоді, коли буде суспільне замовлення на якість в академічній спільноті. Коли люди зрозуміють, що їх відторгнуть з наукової спільноті. В освіті має відбутися люстрація, але в тому сенсі, що університети не повинні давати роботу, не запрошувати на конференцію людей, яких звинувачують в плагіаті. «Люстрація спрацює лише тоді, коли виникне громадський остракізм», – вважає Тарас Добко.