Спробою подивитися на конфлікт на Донбасі через складну картину реальності, без спрощень і стереотипів став семінар Гуманітарного факультету УКУ «Донбас 2013-2014: про що нам говорить соціологія».  Доповідачем виступила доктор історичних наук Оксана Міхеєва, професор кафедри нової і новітньої історії України. До літа 2014 року – професор кафедри соціології управління Донецького державного університету управління.

Доктор Міхеєва проаналізувала кілька соціологічних досліджень, що проводилися в Донецьку в 2013 і 2014 роках. До речі, останні опитування проводилися лише на територіях, які контролює українська армія.

Згідно з соціологічним дослідженням 2013 року мешканці регіону однією з найважливіших цінностей вважають стабільність. Майдан, на їхню думку, загрожував цій стабільності, відтак цінності Майдану вони не змогли прийняти. За словами Оксани Міхеєвої, протестні настрої на Донбасі були насправді високими, проте вилилися не в Майдан, – їх «спрямували у комусь потрібне русло».

Загалом багато досліджень демонструють, що донеччани мають схильність підкорятися владі, надзвичайно сильну регіональну ідентичність та у них переважають цінності виживання.

У квітні 2014 року лише 20% мешканців Донецька відчували загрозу з боку російських громадян і військових. Натомість головним джерелом небезпеки для себе вважали: бандерівців і радикально налаштованих мешканців західної України – 60%, владу в Києві – 46% та американських і європейських політиків – 37%.

Соціологічні дослідження показують неоднозначність і складність подій, що відбуваються на сході – наприклад, на Донбасі, який страждає від воєнних дій, більшість (56%) не згодна з тим, що між Україною та Росією йде війна, і лише в цьому регіоні більшість (63%) не покладає провини за кровопролиття на Росію. Також мешканці Слов’янська, які дуже постраждали від дій проросійських бойовиків і під час визволення міста, демонструють менш проукраїнську позицію, аніж мешканці Краматорська, які постраждали трохи менше.

Оксана Міхеєва зазначила, що різні дослідження показують наскільки люди заплутані і часто на взаємовиключні запитання дають ствердну відповідь. Такий феномен спостерігається не лише на Донбасі. Крім того, часто опитувані підтримують те, що не до кінця розуміють, наприклад у одному з досліджень виявилося, що підтримуючи федералізацію, респонденти включали в це поняття дуже різні значення.

Дослідження також підтверджують великий вплив медіа на формування оцінок, хоча третина заявила, що не довіряє ЗМІ.