Фахівчині з американської організації «Життєві перспективи» представили інноваційну програму супроводу батьків, які досвідчили перинатальні втрати, «Безпечне місце»

З 15 по 21 березня експертки організації «Життєві перспективи» («Life Perspectives») – Майкелін Френденбурґ та Кейті Ґепперт – провели низку семінарів та вишкіл соціально-психологічного супроводу батьків, які пережили втрату дитини, «Безпечне місце». Впродовж семінарів психологи, медичні капелани, семінаристи, фахівці у сфері охорони здоров’я та соціальні працівники ознайомились з методикою та виробили програму підтримки сімей, котрі досвідчили перинатальні втрати. Ці заходи відбулися завдяки синергійній співпраці Лекторію Союзу українок Америки з жіночих студій в УКУ, Асоціації батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки», Інституту родини та подружнього життя УКУ, Центру розвитку громадського здоров’я при факультеті наук про здоров’я УКУ, Реферантури медичного капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ.

«Перинатальних втрат зазнають багато сімей, але цю проблему не прийнято обговорювати в суспільстві. Ба більше, її не прирівнюють до втрати, як такої, тому чоловіки та жінки почуваються самотніми і не мають, з ким поділитись своїми переживаннями», – розповідає засновниця та президентка «Життєвих перспектив» Майкелін Фреденбурґ.

Експертки розповіли, що одна з чотирьох вагітностей у світі завершується викиднем, а кожна десята дитина народжується передчасно. Серед них є немовлята, які не виживають. У таких випадках комунікація та підтримка батьків вкрай важлива. Родина та друзі намагаються допомогти, але часто не знають, як правильно це зробити.

Саме тому вишкіл «Безпечне місце», який відбувся 15-17 березня, мав на меті сформувати команду тренерів з питань перинатальних втрат по всій Україні, які супроводжуватимуть родини, які переживати горе втрати та допомагатимуть стати на шлях зцілення. Серед учасників заходу близько 100 фахівців зі Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Одеси, а також працівники охорони здоров’я із Македонії.

«Мене сколихнув той факт, що більшість фахівців, які працюють із зраненими батьками, самі досвідчили перинатальні втрати. Вони кажуть: «Я, як фахівець, маю достатньо знань та навиків, аби допомогти іншим подолати страждання, але не маю сил, аби впоратись зі своїм болем». Їм подекуди складно якісно допомагати іншим через власні переживання, тому подібні заходи допомагають не лише розвинутись професійно, але й оздоровитись психологічно», – Ксенія Вервега, очільниця львівської філії Асоціації батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки».

В основі програми «Безпечне місце» супровід жінок і чоловіків, які переживають перинатальні та ментальні втрати. Якщо до перинатальних відноситься завмирання вагітності, мертвонародження, аборти та неможливість завагітніти, то до ментальних – переживання батьків передчасно народжених дітей, батьків, які виховують дітей з інвалідністю чи невиліковно хворих дітей.

«Коли ми говоримо про здоров’я, то послуговуємось визначенням ВООЗ, за яким  здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя людей. Тобто, це не тільки відсутність якихось дефектів і хворіб, але й внутрішні відчуття та переживання. Тому ми долучились до вишколу, аби підкреслити важливість індивідуального супроводу тих, хто переживає перинатальні втрати. Кожен із нас унікальний і йому потрібен особливий підхід для зцілення від зранень», –  керівниця проектів та програм  Центру розвитку громадського здоров’я УКУ Галина Городецька.

Ключовим у супроводі осіб, котрі досвідчили перинатальні втрати, є проявити щире співчуття, визнати горе, вислухати із доброзичливістю, прийняти емоції та почуття, котрі проживають жінки і чоловіки внаслідок смерті дитини. Саме для цього «Життєві перспективи» розробили порадник «Шляхи зцілення», який допомагає осмислити власні почуття та емоції і стати на шлях зцілення.

«Для мене стало відкриттям, що на таку не просту проблему можна говорити такою простою і зрозумілою мовою. І ця мова може давати можливість відкритися і доторкнутися до різноманітних почуттів, що сидять в середині. Ба більше, ця мова може лікувати і давати велику підтримку родині, що стає на шлях зцілення», – зауважила Тетяна Бут, лікар-психолог Київського міського пологового будинку № 1.

Американська організація «Життєві перспективи» впродовж десяти років надає психологічну підтримку родинам, які зазнали таких втрат. Окрім цього, проводить навчальні семінари та вишколи для соціальних працівників, психологів і медичної спільноти, котрі безпосередньо працюють із такими родинами, та можуть впроваджувати нові підходити у підтримці сімей та впроваджувати програму «Безпечне місце» у своїх закладах структурах.

Експертки також провели семінар-тренінг «Безпечне місце» для медичної спільноти Комунальної міської дитячої клінічної лікарні Львова. «Іноді на своєму робочому місці ми зустрічаємося з батьками у найважчий момент їхнього життя, коли вони зазнали непоправного горя, втратили свою дитину, частинку себе. І тому ми з колегами прийшли на цей вишкіл, щоб перейняти досвід від наших американських друзів, як супроводжувати батьків у їхньому горі, як допомогти їм знайти безпечне місце, і як пройти свій шлях зцілення. Сподіваюся ми продовжимо нашу співпрацю з «Життєвими перспективами» і зможемо у нашій лікарні сформувати команду для підтримки родин, що зазнали перинатальних втрат», – зазначила Наталія Мищишин, старша медична сестра відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених.  

Важливою складовою діяльності «Життєвих перспектив» є також співпраця з Католицькою Церквою в США  та католицькими соціальними організаціями. До прикладу, їх програма супроводу родин, котрі втратили дітей, з ентузіазмом була прийнята епархією Фенікс, в штаті Арізона під керівництвом епископа Олмстеда. У співпраці з Реферантурою медичного капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ був проведений 3-годинний тренінг для медичних капеланів Львівської архиєпархії.

«Втрата дитини під час вагітності чи у швидкому часі після пологів є драматичним і шокуючим досвідом. Не є можливим бути готовим цілковито до смерті своєї дитини. Зазвичай соціум мінімалізує або й взагалі відкидає цю втрату, наче це щось не важливе і стається з кожним, не має практики обговорювати це у широких колах. У таких випадках батьки почувають себе ізольованими у своєму горю, не зрозумілими і не почутими у своїх потребах. Висвітлення тематики перинатальних втрат па переживання горя від втрати дитини не залежно на якому періоді розвитку це сталося (декілька тижнів від зачаття чи декілька годин, тижнів після народження) ставить багатогранність даної проблеми: з однієї сторони зранені батьки, яким необхідно надати підтримку, розуміння і надію, з іншої ‒ медичні працівники, яким важливо надати поведінкові та комунікаційні інструменти, а також відповідні знання, щоб підтримати і супроводити дані сім’ї у цей нелегкий момент.  Громадська організація «Перинатальний хоспіс ‒ Слід Життя» дякує за можливість прийняти участь у тренігну від «Життєвих перспектив», поділитись досвідом супроводу таких батьків та існуючих ініціатив в Україні. «Слід Життя» допомагає батькам якнайповніше провести час короткого й безцінного життя своєї дитини в любові, а також підтримати подружжя в момент зустрічі, знайомства і одночасно прощання зі своїм немовлятком. У випадках, коли «немає нічого, що можна було б зробити», щось зробити можна завжди. Любити. Аж до кінця», — поділилася своїми роздумами с. Юстина Ольга Голубець, СНДМ (голова організації «Слід Життя»).

В рамках серії заходів «Безпечне місце» 21 березня відбулася також зустріч із батьками, які шукають надію і зцілення після втрати дитини.