Ця публікація підготовлена в рамках проєкту «З серцем: розбудовуючи сталі суспільно орієнтовані (волонтерські) проєкти», який реалізовується Закладом вищої освіти «Український католицький університет» та спільно фінансується Європейським Союзом та Радою Європи  в рамках програми «Демократична та інклюзивна шкільна культура в дії». 

Висловлені тут погляди жодним чином не можна сприймати як відображення офіційної позиції Європейського Союзу чи Ради Європи.

Пошук та забезпечення оптимальних підходів до професійного та особистісного зростання студентів в часі навчання не втрачає актуальності. Розвиток технологій, розширення доступу до інформації, зміна шляхів комунікації та взаємодії лише загострює важливість важливість питання «якою має бути сучасна освіта та в чому її цінність для людини, громади та суспільства?».

Постійна взаємодія між закладами вищої освіти та суспільством сьогодні є в фокусі уваги Європейської комісії щодо вищої освіти (2017), адже така співпраця сприяє розвитку громадських та соціальних компетенцій. На національному рівні (Концепція «Університет  XXI століття») цінність університету проявляється зокрема в його діяльності у громаді.

Якщо класичною моделлю для університетів колись були освіта та дослідження, то сьогодні все більшої уваги заслуговує так звана «третя місія» – внесок у розвиток суспільства, а саме «… генерація, використання, застосування та використання знань та інших можливостей університету поза академічним середовищем» (Молас-Галларт та ін.). Сучасним підходом для досягнення цієї місії та навчання через досвід є service learning, або суспільно орієнтоване навчання (СоН).

Методологія СоН полягає у розвитку такого підходу в навчанні, згідно якого студенти отримують не лише знання, але й вчаться їх застосовувати на практиці через суспільно-корисну діяльність для певної групи, громади тощо. Ключовими ознаками СоН є:

• зосередження на ефективному задоволенні потреб громади.
• активне залучення учнів/студентів до всіх етапів, від планування до оцінювання.
• зв’язок зі змістом навчання (навчання, рефлексія, розвиток навичок громадської активності, дослідження).

Для Українського католицького університету (УКУ) з часу заснування визначальним було створення для працівників та студентів  можливості «служіння Богові та людині» та слідування принципу «Свідчити. Служити. Спілкуватися», а у «Стратегії 2025» визначено, що УКУ прагне бути «університетом, що служить». Тому з 2019 року університет цілеспрямовано розвиває освітній підхід суспільно орієнтованого навчання та став першим університетом в Україні, що зміг імплементувати СоН на інституційному рівні. Ключові етапи, що мали суттєвий вплив на імплементацію СоН в УКУ за 2019-2021 роки зображено на рис.1.

Рис. 1. Дорожня карта впровадження суспільно-орієнтованого навчання в Українському католицькому університеті

Команда. Ідею розвитку СоН в УКУ активно почали обговорювати після навчальної поїздки частини викладачів до американських університетів, після чого прийнято рішення про створення робочої групи, до якої увійшли представники різних навчальних програм та підрозділів. Група була достатньо автономною та все ж координувала свої дії з першим проректором університету. У процесі імплементації СоН в УКУ особлива увага приділялася системному підходу та виваженій спланованій роботі команди.

Навчання. Уже в перші місяці діяльності деякі учасники робочої групи, а згодом й інші викладачі університету пройшли онлайн-навчання від партнерської організації CLAYSS (The Latin American Center for Service Learning), а на завершення курсу всі учасниці напрацювали власні проєкти Service-Learning, більшість з яких була успішно зреалізована. Згодом за участю представників CLAYSS було реалізовано серію подій в рамках «Місяця СоН в УКУ», а також завдяки знанням та практичному досвіду реалізації проєктів СоН представники робочої групи проводили навчання та консультування колег з УКУ та не тільки. Розвиток навчальних програм став можливим зокрема завдяки участі УКУ в міжнародному проєкті UNISERVITATE (розвиток СоН в 20 католицьких університетах усього світу та реалізації проєкту в рамках спільної програми «Democratic and Inclusive School Culture in Operation (DISCO).

Реалізація проєктів СоН. Першими, хто втілив проєкт СоН в УКУ стали представниці робочої групи, та вже через рік в УКУ реалізовано 12 проєктів для студентів 8 різних освітніх програм. Окрім навчань, що періодично пропонує університет, важливим був переклад українською мовою та розроблення рекомендаційних матеріалів, якими могли користуватися викладачі самостійно, а також відкритість робочої групи до індивідуального консультування навчальних підрозділів та окремих викладачів.

Комунікація. Постійна внутрішня та зовнішня комунікація є вирішальною для впровадження СоН. У даному випадку вона дозволила оцінити наявний в УКУ досвід, який має ознаки СоН, налагодити інформування про сутність та можливості СоН, повідомляти про навчання, воркшопи та презентації результатів реалізованих проектів. Група намагалася висвітлювати кожен з етапів на сайті університету та завдяки поширенню повідомлень через корпоративну пошту, соціальні мережі, а також публічні заходи та особисті зустрічі на різних рівнях.

Стратегія й тактика. Якщо на початковому етапі все розпочиналося з ідеї, то далі група сформувала спільну візію та визначилася з кроками для досягнення бажаної цілі. Це вимагало регулярних зустрічей для планування та координації зусиль у часі втілення плану, зокрема й за участю адміністрації університету, яка підтримувала інституційне впровадження та заохочувала викладачів до реалізації проєктів СоН. Так в УКУ вперше відзначено найкращі проєкти, реалізовані у 2020/2021 році, та планується й надалі продовжити цю традицію. А восени 2021 року в структурі УКУ з’явився Центр Суспільно орієнтованого навчання, який надалі ініціюватиме та координуватиме всі процеси, пов’язані з розвитком СОН в УКУ та не тільки.

Процесний підхід. На найвищому рівні абстракції процесу впровадження СоН в УКУ розглянуто лише відправну точку формування робочої групи (Рис 2.). На даний момент це зумовлено як формальними внутрішніми процесами, так і наявними, на момент цієї публікації, неформальними правилами. Важливо розуміти, що на етапі формування робочої групи всі процеси потрібно залишати неформальними, які потрібно, за кілька ітерацій провалідувати, підкоригувати та пізніше презентувати як першу версію формального процесу. У такий спосіб університет забезпечує всім стейкхолдерам інституціалізації СоН вбудований механізм постійного покращення. 

Процесний підхід застосовано для кращого розуміння взаємопов’язаних між собою етапі дорожньої карти. Зокрема, розглянемо один із бізнес процесів, що забезпечив робочій групі формування критеріїв оцінки проєктів за методологією СоН. Цей процес не містить в собі багато етапів, але враховує результати попередніх процесів. Наприклад, з процесу під назвою «рекомендаційні матеріали викладачам» отримано дані про основні етапи розробки суспільно орієнтованих курсів чи/та проєктів. Спершу було сформовано каркас, із досвіду інших партнерів, для надбудови контексту УКУ та врахування потреб колег. Будучи одночасно викладачами, кілька осіб керівниками освітніх програм, робоча група мала можливість також пройти момент саморефлексії на цю тему. Зокрема, враховано набір стандартних методичних матеріалів, що застосовують викладачі університету. Разом з тим було розуміння, що лише апробувавши проєкт матеріалів та їх сприйняття академічною спільнотою реалістичного його застосовувати в так званому «виробничому» процесі – семестровому академічному курсі. 

Процес із назвою «пілотний проєкт СоН УКУ» забезпечив такі елементи для розробки критеріїв: мотивація, діагностика, дизайнування та планування проєкту, впровадження, завершення та підсумки. Оскільки методологія СоН чітко артикулює поєднання соціальної цілі партнера та академічних цілей студентів, підсумки процесу «масштабування СоН проєктів» надає робочій групі можливість підкоригувати матеріали для викладачів. 

Рис. 2. Модель впровадження суспільно орієнтованого навчання в Українському католицькому університеті

Таким чином, застосування процесного підходу до суспільно орієнтованого навчання в УКУ дає можливість провести кількісний та якісний аналіз отриманих результатів, побачити вибудовані процеси, оцінити їх необхідність та потенційні моменти покращення. Отриманий у результаті імплементації СоН в УКУ досвід може бути цінним для інших закладів освіти, які прагнуть розвивати цей освітній підхід у своєму закладі. При побудові цієї моделі було адаптовано критеріїв самооцінки університету в застосуванні суспільно орієнтованого навчання за Фурко. В рубриках, запропонованих цим вченим, враховано основні площини – місія, викладачі, студенти, громада та інституційна підтримка університету. Разом з тим, з досвіду УКУ, такі критерії варто застосовувати як напрямні для розбудови власної матриці кількісних та якісних показників оцінки СоН. Згадані рубрики дозволяють бути досить гнучкими, адаптувати під свої процеси та врахувати контекст системи закладів вищої освіти.

Юлія Кокоячук, к.техн. н.,