Професор Лювенського Католицького університету Ян Ґротерс 4 червня відвідав УКУ. Дослідник ІІ Ватиканського Собору, що прибув до університету на запрошення Інституту екуменічних студій та Інституту релігії й суспільства, поділився висновками щодо екуменічних аспектів цього Собору.

«Під час загального голосування отці Латинської Церкви запитали у представників Східної Церкви: «Чого ви бажаєте?» І ті відповіли, що краще досягти компромісу, ніж не мати нічого», – каже професор. Значення Собору для Української Церкви, на думку Яна Ґротерса, було не менш важливим, ніж для інших Церков, представники яких «стали відкритішими для нових ідей». Найактивнішою Церквою на ІІ Ватиканському Соборі професор вважає Мелхітську. Україна не мала такого потенціалу тому, що представниками на Соборі були отці діаспори, які з об’єктивних причин не могли точно відобразити ситуацію всередині країни. Ян Ґротерс зауважив, що документи Тридентського Собору осмислювались понад сто років, а рішення ІІ Ватиканського Собору – тільки в процесі інтерпретації: «Папа Іван Павло II був скований у своїх починаннях вузьким розумінням документів Собору, яке панувало тоді серед єпископів Церков. Що вдасться зробити новому Папі, ми не знаємо. Залишається надіятися…»