Двомовність чи панування одного суржика
Відомий київський тележурналіст Юрій Макаров взяв участь у конференції Українського Католицького Університету, де йшлося про проблеми соціальної комунікації.
Феномен успіху Андрія Данилка, чи то пак Вєрки Сердючки когось дратує, когось смішить, а комусь дає матеріал для діагнозу стану українського суспільства. Досить цікаво щодо цього висловився один з “хресних батьків” цього проекту журналіст телеканалу “1+1” Юрій Макаров: “Я не бачу в цьому жодного насміхання над національними святинями, а навіть навпаки. Успіх Андрія в Росії підтверджує таку ситуацію, коли не натовп сміється над блазнем, а блазень сміється над натовпом”. На думку Юрія Макарова проблема двомовності в Україні завжди буде стояти гостро, бо відсоток російськомовних громадян є досить значний, тому необхідна державна політика щодо цього питання, інакше усім нам загрожує мова Вєрки Сердючки – горезвісний суржик. Він пропонує регіональний підхід до мовного питання: захід і центр України – українська мова, схід і південь – російська. Цю дискусійну думку відомий журналіст висловив на науково-практичній конференції “Соціальна комунікація: виклики ХХІ століття”, яку організував Інститут релігії і суспільства Українського Католицького Університету, на яку були запрошені журналісти та науковці з України та з-за кордону.
Участь в конференції взяли, крім згаданого Юрія Макарова, професор факультету соціальних комунікацій Папського Салезіанського Університету в Римі о. Фабліо Паскуалетті, головний редактор польського часопису “Зв’язок” Збігнєв Носовський, науковий співробітник Інституту медіа-екології Наталя Габор, редактор української версії Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський, аспірант Папського Салезіанського Університету Михайло Перун, а також студенти УКУ та інших вищих навчальних закладів України. Географія учасників конференції була надзвичайно широкою: Італія, Польща, Білорусь, Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Черкаси, Івано-Франківськ, Луцьк, Тернопіль, Дрогобич, ну і звичайно Львів.
Учасники конференції дискутували щодо мовних проблем комунікації, зокрема питання двомовності в Україні, ролі Церкви в системі комунікацій, місця релігійних журналістів і коментаторів у сучасних ЗМІ, впливу реклами і екранного насильства на нашу свідомість, можливості поширення релігійної інформації через новітні інформаційні технології. Дискусії розгорнулася від складних філософських і богословських засад масової і міжособової комунікації до пропозицій щодо практичного вирішення сучасних проблем.
Цікавими були також доповіді студентів, які працювали в секціях таких напрямків: Філософські і богословські засади суспільної комунікації; Церква у системі суспільних комунікацій; Етос (морально-етичні засади) суспільного спілкування; Мовні проблеми суспільної комунікацій; Суспільні проблеми комунікації. Студенти різних закладів з усіх куточків України мали нагоду не лише краще познайомитися, а також подумати над темою ролі соціальної комунікації в сучасному світі та загрози, що можуть стояти перед споживачами інформації.
В ході конференції відбулося представлення і обговорення збірника “Церква і соціальна комунікація: найголовніші документи Католицької Церкви про пресу, радіо, телебачення, Інтернет та інші медіа”. Отець Фабліо Паскуалетті, професор факультету соціальних комунікацій Папського Салезіанського Університету в Римі, зазначив: “Ця книга дивиться у майбутнє, але одночасно аналізує минуле. Вона відображає думку Церкви про соціальну комунікацію і усю історію формування цієї думки. Розвиток соціальних комунікацій і ставлення Церкви до них від самого початку був дуже нелегкий, і цей збірник показує усю складність цього процесу. Церква намагається відповісти на запитання: як вона може впливати на процеси в мас-медіа? Одна книга не є відповіддю на всі питання – треба досліджувати соціальні комунікації і вчитися приймати виклики, які перед нами постають. Ця книга потрібна для того, щоб знати, який напрямок вибрати, розвиваючи соціальні комунікації.”
Конференція “Соціальна комунікація: виклики ХХІ століття” – це вже сьома науково-практична студентська конференція, яку проводить Інститут Релігії і Суспільства УКУ. На обговорення учасників конференцій виносяться теми актуальні не лише для Церкви, але й українського суспільства загалом.