Дорогі друзі!

Дякую вам за щирі побажання, міцні обійми, доброзичливі жарти й щедрі подарунки, за пожертви на УКУ, ваш час і зусилля. Для мене вони були приємною несподіванкою.

Протягом останніх тижнів, як це часто трапляється в листопаді, я знову перебував у дорозі, на зустрічах із приятелями та доброчинцями нашого Університету. Проте цього року подорож, цей час і мої враження особливі. Я вирушав доволі втомленим та під сильним враженням від подій, які відбувалися в Україні, а повертатимусь натхненним і духовно збагаченим. Упродовж останнього місяця від багатьох осіб я зазнав особливої особистої уваги. Сотні людей звернулися до мене з теплими побажаннями й добрими словами.

Розмірковуючи із своїми студентами про ідентичність людини, я намагаюся звернути увагу на те, що в Ісуса Христа була основна місія – відкрити для людини Божу любов. Христос розпочав свою проповідь із хрещення в Йордані, коли в Святому Дусі прозвучав голос Отця «Це Син мій улюблений». Ісусова благовість – це запрошення стати під цю воду, щоб почути і прийняти тотожність улюблених, гідних синів і дочок Божих. Часто ми сумніваємося в цій тотожності під впливом своїх комплексів, страхів і тривог. Проте ким би ми не були, ми маємо потребу знову й знову чути це Божественне благословення.

Для багатьох із нас залишається нерозкритим таїнство, що ми здатні давати таке благословення, воно справді цілюще й приносить багаті плоди. Дозвольте засвідчити вам своє глибоке пережиття вашого благословення. Під його впливом протягом місяця я відчуваю невидиме, але наскрізь справжнє повернення до йорданської тотожності, до якої ми всі покликані.

Дякую вам за щирі побажання, міцні обійми, доброзичливі жарти й щедрі подарунки, за пожертви на УКУ, за ваш час і зусилля. Для мене вони були приємною несподіванкою. Приймаю їх як Божий дар і вашу доброзичливість, що мене збагачує, але й зобов’язує перед Богом і перед людьми. Те, що я отримав від вас щедрим авансом, кличе мене до глибшого поринання в таїнство, яким є наше спільне життя.

Дякую вам за супровід до глибин, щиро бажаю бути вірним вашій доброті й дружбі. Упродовж цих днів намагаюся з особливою вдячністю згадувати вас у молитві перед Господом, і ця вдячність мене ще більше збагачує.

Спасибі вам!

о. Борис