Коли я півтори місяці провів у камері з Василем Стусом, то прочитав його поетичну збірку «Птах душі», у якій було понад 100 віршів написаних верлібром. У останніх листах Василь пише, що у нього було 300 віршів і 300 перекладів, а на волю вийшли всього 6 віршів і 39 листів. Це ще один злочин російського імперіалізму проти української культури.

Таку думку висловив дисидент, публіцист, політв’язень Василь Овсієнко. 15 березня в УКУ у межах проекту «Історичні діалоги» він провів лекцію-семінар «Василь Стус. Поет і Громадянин».

Василь Овсієнко говорить, що досі не може вибачити собі, що не вивчив жодного зі Стусових верлібрів: «Михайлина Коцюбинська правду казала, що творчість Василя Стуса –  це дерево з обрубаною вершиною»,– додав колишній політв’язень.

Василь Овсієнко також розповів про життя Василя Стуса, обставини, за яких поета арештовували: «Василь Стус прожив Шевченків вік – 47 років. І його голос був будителем України у другій половині ХХ ст, як слова Шевченка будили Україну у ХІХст., – зазначив під час лекції дисидент. – Стус справді володів пророчим даром, а ознака генія – це саме здатність пророкувати».

 Довідка.

Василь Овсієнко (*8 квітня 1949, село Леніне (Ставки) Радомишльського району Житомирської області) — український громадський діяч, розповсюджувач самвидаву, член Української Гельсінської Групи, політв’язень, публіцист, історик дисидентського руху.

У вересні 1988 р. увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки. 16 липня 1989 р. обраний головою Житомирської філії УГС. У листопаді 1989 р. — учасник експедиції з перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина. З червня 1998 р. — координатор програми Харківської правозахисної групи, поповнює електронний архів ХПГ біографічними довідками та інтерв’ю колишніх політв’язнів.

 Прес-служба УКУ