Про те, які етичні виклики стоять перед правниками, нещодавно під час відкритої лекції у рамках проекту UCU Rule of Law Lecture Series розповів Андрій Стельмащук, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери», Президент Асоціації правників України. Ми занотували найцікавіші тези Андрія, а з повною версією виступу можна ознайомитися на відеозаписі лекції.

У 2004 році я був дуже юний і я особливо не бачив, як я можу щось змінювати навколо себе. Я вірив, що зміни можуть настати з чиєїсь високої ласки. Так от, у 2014 було чітко зрозуміло, що, якщо Ти хочеш щось змінювати, то Тобі не варто чекати, що це хтось зробить. Яка б там демократична команда не прийшла – Ти повинен щось робити сам. І з цим розумінням, і з розумінням того, як взагалі працює юридичний ринок, які є виклики, у тому числі етичні виклики, я для себе зрозумів, що я можу, звичайно, пристосуватися до цих умов, як і будь-яка нормальна здорова людина. Ми всі дуже добре адаптуємося, я теж можу адаптуватися. А можу трошечки піти спробувати щось там побуянити. І я подумав, що це, мабуть, кращий варіант.

Найбільш складна для управління складова – це, все ж таки, люди. І людей змінити не так просто. Треба, звичайно, змінювати людей, які будуть вершити правосуддя. Але, з іншої сторони, треба змінювати той юридичний ринок, який працює на ринку правосуддя, який за допомогою правосуддя досягає якихось результатів для своїх клієнтів. Я для себе зрозумів у 2014 році ще, що це та точка докладення зусиль, де я можу себе проявити, де я можу цим займатися і можу про це говорити.

Я для себе зрозумів, що проблема етики – вона просто не стоїть на порядку денному. І вона не стоїть на порядку денному тому, мабуть, що за 25 років нашої незалежності ми постійно думали про виживання. Ми думали про те, що потрібно якось там економічно ставати на ноги. Ми думали про те, що нас зі Сходу сусіди піджимають, ми хочемо на Захід, і не пускають, ми постійно на такій розтяжці, плюс олігархи забирають все, що можна забрати. Тому ми вели боротьбу за виживання, і нам не було просто часу думати над такими високими матеріями, над формуванням якихось ідей, не говорячи вже про національну ідею. Не говорячи вже про ідеї для таких високих матерій у юридичному бізнесі. Тому важко звинувачувати юридичний ринок у тому, що він є такий: ми є його представники.

Висновок в тому, що ми рано чи пізно повинні ставити це питання на порядок денний. Не звинувачуючи один одного в тому, що так є, що ми маємо ту ситуацію, яку маємо: достатньо плачевну з питанням етики у юридичному бізнесі, з питанням стандартів ведення юридичного бізнесу. Ми маємо визнати, що є проблема, і починати дискусію на цю тему: що ми можемо змінити персонально кожен для того, щоб виправити цю ситуацію.

Мені здається, що юристи як ті, хто мають бути, на мій погляд, в авангарді змін у країні, в авангарді реформ у країні, вони здатні зробити значно більше, ніж вони думають про себе. І здатні значно більше зробити в частині тих реформ, яких потребує наша країна, зокрема, в частині судової реформи. Якщо юристи розпочнуть етично вести бізнес, зокрема, етично поводити себе з клієнтами, в судах, сплачувати податки, то частина тієї корупції, про яку ми зараз говоримо і всі камінці летять в сторону суддів –  частина цих проблем відпаде. Бо, мабуть, важко сказати, що корупція буде процвітати в судах (особливо такими темпами), якщо юристи як ланка, яка впринципі забезпечує функціонування цієї корупції  (треба визнавати) – якщо вона припинить це робити. Звичайно, святе місце порожнім не буває.Завжди знайдеться хтось, хто замінить юристів, але на це буде потрібен якийсь час. І протягом цього часу можна буде зорієнтуватися і побудувати якісь запобіжники, які надалі не дадуть системі працювати за старими методами. Тому я вірю в силу того, що ми як правники про ті етичні виклики, які існують поміж нас, можемо зробити значно більше, ніж ми собі думаємо.

Насправді, питання етики часто постає, і бути етичним у нашій країні – це дорого. Тому що, якщо Ти ведеш бізнес етично, то, як правило, Ти бідніший, ніж інші.

Дуже важко змінювати інших людей. Ти не можеш ходити, приставати до всіх і розказувати: «Ану, давай, змінись». У людини має виникнути якась внутрішня мотивація змінитись. У мене були спроби ходити когось переконувати. І я знаю, що це ні до чого не приводить, і не приведе. Тому я просто для себе зробив філософський висновок, що я зроблю все те, що в моїх силах, і я не буду засмучуватись, якщо це не вплине на когось. І, на превеликий жаль, у цій ситуації лишається лише діяти в полі свого впливу.

Диваки змінюють світ. І якщо Ти дивак, і маєш якісь нестандартні ідеї, то, як Ганді говорив, спершу з Тебе насміхаються, потім Тебе ігнорують, а потім Ти перемагаєш. І рано чи пізно такі люди переможуть.

Погляди автора не обов’язково відображують погляди Школи права Українського католицького університету, Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

UCU Rule of Law Lecture Series  – це серія лекцій від провідних американських та європейських правників, присвячених актуальним викликам і проблемам у сфері забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя»  у співпраці з Відділенням Асоціації правників України у Львівській області.