Розповім вам про мого товариша Браєна, чоловіка надзвичайно простого і тихого. Більшу частину свого життя він прожив у закритому психіатричному закладі. Коли йому було сорок, ми його взяли до нашої спільноти (ред.: «Ковчег» у Канаді). Він все робить дуже повільно. Якщо би ви були разом з ним, ви були би змушені сповільнити своє життя. Було якось, що я старався його приспішити, пришвидшити його рухи. Але завжди без успіху.
Це той дар, який має неповносправна особа: вона є тим, ким вона є, вона не може з себе когось вдавати. Ми або приймаємо її такою, або обираємо шлях постійного невдоволення, розчарування.

З Браєном ми розмовляємо лише на кілька тем. І він з того щасливий. Хоч для мене це інколи важко. Ми вечеряємо, гуляємо по подвір’ю, потім повертаємося додому і я допомагаю йому готуватися до сну. Браєн має певний ритуал приготування до сну. І якщо я стараюся щось у цьому ритуалі опустити, чи пришвидшити, він каже: «Ов-вов-вов», що означає ні – все повинно мати свій порядок. Скажімо, він дуже-дуже повільно чистить зуби і нізащо не хоче скорочувати часу цього процесу. Дружба у житті Браєна – це щось найважливіше. Бути із людьми – це те, в чому суть його життя. Упродовж довгого часу він був позбавлений цього. Це приносило йому великі страждання. У цьому ритуалі є момент, коли ми є перед дзеркалом, я стою за ним і розчісую його волосся, його голова опущена, він в дзеркало не дивиться. Браєн має дуже гарне чорне хвилясте волосся. Коли ми це робимо він завжди розповідає один і той самий жарт: «Джо, а ти не маєш волосся». Тоді я завжди відповідаю: «Так, справді, ти маєш рацію». Це – жарт. Браєн переконаний, що це дуже-дуже веселий жарт. Кожного разу він довго сміється із цього жарту. Тоді я легко піднімаю його підборіддя і кажу: «Браєн, подивися у дзеркало!» Він ніколи ще не подивився на себе в дзеркало з радістю. Упродовж тривалого часу в ньому розвивалася дуже негативна самооцінка. В центрі його єства велика пустка, яка походить із відчуття покинутості батьками, від того, що він виріс і розвивався стільки років у такому надзвичайно не людяному середовищі. Велика частина того, ким ми є, залежить від того, з ким ми жили і в яких обставинах. Я піднімаю його підборіддя і кажу: «Подивися». Він трохи опирається, але поступово піддається. Я йому кажу: «Браєн, ти справді красень: у тебе красиве волосся, ти гарно виглядаєш». І він тоді дивиться вгору, дивиться вниз: йому важко у це повірити. Тому я за кожним разом це повторюю. Він не може довго дивитися на себе. Він починає штовхатися, викручуватися: для нього це справді дуже болючий момент. З одного боку я не хочу, щоб він страждав так довго, але з іншого боку я певний, що чути ці слова для нього дуже важливо. Часом я йому кажу: «Браєн, тебе Бог любить саме таким». І тоді він відповідає: «Відчепися від мене». Усім собою він показує мені: «Залиш мене Джо, усі ці розмови про красу, про Бога залиш при собі». І це для мене водночас гіркий і радісний момент. Я це повторюю кожного разу, коли ми приходимо з Браєном до дзеркала, повторюю це не тільки для нього, я щось дуже важливе також хочу сказати собі, а саме що Бог і мене любить, адже і мені в це важко повірити вповні.

Це є зразок тої солідарності, якої ми спраглі. Хто та особа, яка водночас потребує нас і в той сам час рятує нас, веде нас до спасіння? Коли ми відкриваємо цю особу, ми поступово бачимо, у чому є суть взаємин. Свого часу для мене стало великою несподіванкою те, що створена Богом людина, це якраз саме той простий-простий-простий чоловік, якого мені дав Бог, той, хто очікує від мене чогось дуже простого і водночас ніби промовляє: «візьми цей дар, який я маю для тебе». Може статися, що я не прийму цей дар, бо шукаю якогось знаменитого духівника, якогось гарвардського богослова, когось, хто може дати мені відчуття вищості, мудрості, солідності. Але Бог мені каже: «Ні Джо, людина, яку ти найбільше потребуєш у цій подорожі відкриття моєї любові до тебе – це Браєн, він живе блаженствами так цілісно, він є лагідний, він пізнав переслідування і страждання, він чистий серцем і прагне тільки дружби, він дарує хвилини повні миру. Чи ти готовий піти з ним?