Фахівці Інституту психічного здоров’я УКУ навчають, як надавати психологічну допомогу ветеранам АТО
Інститут психічного здоров’я Українського католицького університету започаткував унікальну програму на методах когнітивно-поведінкової терапії «Соціально-психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО» та впродовж 16-17 червня провів тренінги для психологів з усієї України.
За словами фахівців, програма призначена для використання психологами, соціальними працівниками, волонтерами, які працюють із ветеранами (учасниками бойових дій), їхніми близькими та рідними, а також для надання самодопомоги.
Організатори очікують, що в цьому проекті зможуть об’єднати знання та навики кваліфікованих спеціалістів і разом вдосконалювати систему психологічної реабілітації, а також навчати інших фахівців, соціальних працівників та осіб, які будуть безпосередньо контактувати з бійцями та членами їхніх сімей.
Впродовж двох насичених днів учасники тренінгу обмінялися досвідом і отримали конденсат знань та умінь з таких тематичних блоків: мотивація, корисне мислення, емоційна регуляція, релаксація, техніки вирішення проблем, інструменти з собою.
«Такі програми ми можемо творити тільки разом, ділячись своїм безцінним досвідом, критично осмислюючи їх та доповнюючи. Відтак разом можемо будувати професійну систему охорони психічного здоров’я. Ця система має бути наукова. Ми не можемо робити якісь “чари-бари”, які є тратою часу, а маємо розуміти, які механізми за тим стоять. В Україні важливі такі превентивні програми. Дуже довго наша система базувалася на тому, що людині мусить бути вже дуже погано, тоді її поселяють у психіатричну лікарню, симптоми зникнуть, але в душі їй стане ще гірше, і вона знову й знову вертатиметься до лікування. Як на нашому логотипі, психічне здоров’я – це дерево, яке треба плекати, і найкращими є превентивні втручання», – зауважив директор Інституту психічного здоров’я УКУ Олег Романчук.
Унікальність програми в тому, що вона зміщує акцент з психологічних проблем на людські ресурси – здатності психіки адаптуватися, справлятися з негараздами і перетворювати їх на потенціал для змін та розвитку стресостійкості.
За словами розробників програми (Віталій Климчук, Вікторія Горбунова, Галина Нетлюх, Олег Романчук, Андрій Карачевський), в людині існує 5 ключових ресурсних якостей: усвідомлення цінностей і сенсу випробувань, здатність когнітивного коупінгу, володіння поведінковим коупінгом, соціальні ресурси і почуття гумору як здатність генерувати радість.
Ведучі програми задоволені атмосферою та результатами програми. Доктор психологічних наук, виконавчий директор Інституту психічного здоров’я УКУ Віталій Климчук, який є одним із ведучих та розробників програми вражений відкритістю групи та високою професійністю, а також відсутністю опору до формування спільноти: «Цього нам часто бракує, адже нерідко ми намагаємося «закапсулюватися» у своїй фаховості, винятковості. Безумовно, Україна виходить на новий рівень».
Учасники тренінгу зазначають, що навчання стало для них мотивацією і стимулом для подальшої роботи, великий пласт якої можна здійснити саме завдяки спільним зусиллям.
Як зазначив представник Черкаського регіонального кризового психологічного центру Ігор Озерянський, зараз дуже мало фахівців, які можуть працювати з категорією учасників АТО, які демобілізувалися: «Державні програми поки не налаштовані на те, щоб цей механізм працював регулярно. Сенс у тому, щоб розповсюджувати ці знання про психологічну допомогу. Ця програма заповнює саме ту нішу, де це потрібно, її рівень дуже високий, група дуже фахова, а ведучі відкриті до зворотного зв’язку, приймають зауваження і відповідно програма розвивається».
На думку практичного психолога Центру реабілітації учасників АТО Юлії Горбачової із Дніпра, цей курс особливо актуальний для сімей учасників АТО. «Важливо переформатовувати суспільство для сприйняття тих подій, які відбуваються навколо нас. Матеріал, який ми отримали – структурований та дуже корисний. А наукова база, доказові методи тільки доповнюються цю структурованість», – наголошує вона.
Психологічне здоров’я має стати пріоритетним напрямком державної політики у галузі охорони здоров’я, додав учасник АТО, військовозобов’язаний. За його словами, цим мають займатися кваліфіковані високооплачувані спеціалісти: «Але, на жаль, сьогодні все, як завжди, лягає на плечі звичайних людей. Є багато недоліків і в організації морально-психологічного забезпечення ЗСУ, адже так склалося, що у військовослужбовця день розписаний до хвилин. Основним пріоритетом є бойова, технічна підготовка, тому психологу у військовій частині важко “висмикнути людину”, щоб попрацювати з певною категорією. Стереотип про те, що до психолога йти соромно, сьогодні руйнується. Є такі, які розуміють, що це важливо і потрібно. Ми чекаємо змін. Вірю, вони не забаряться”.
Серед ключових цінностей Інституту психічного здоров’я УКУ – формування спільноти, у якій всі мають своє місце, цінність кожної людини та її гідності, зауважив під час вручення сертифікатів учасникам навчання директор Олег Романчук.
«Наша стресостійкість як народу дуже залежить від того, чи ми будемо спільнотою, чи будемо ворогувати? Чи будемо нечесними один з одним, виживатимемо поодинці, чи будемо єдиною силою?», – додав він.
Тривалість програми – 5 занять по 2 академічні години.
Реалізація програми стала можливою завдяки співпраці фахівців Інституту психічного здоров’я та кафедри клінічної психології УКУ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії, Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії та підтримки Міжнародного фонду «Відродження».