«Справи говорять голосніше, аніж слова», – так охарактеризував свою доповідь про Папу Римського Франциска Хосе Казанова. В своїй доповіді «Глобальний політичний праксис папи Франциска» (Pope Francis’ Global Political Praxis) Хосе Казанова детально дослідив діяльність теперішнього Папи Римського, виділивши 12 основних акцентів в його діяльності та в зверненнях.

13 березня провідний філософ сучасності взяв участь у міжнародній науковій конференції «Роздуми про глобальну політичну теорію (в контексті енцикліки “Caritas in Veritate”)», яку організував міжнародний інститут етики та проблем сучасності.

Розпочав Хосе Казанова свій аналіз з одного із перших кроків – обрання імені. Воно було обране в честь Франциска Ассизького для того щоб засвідчити своє бачення Церкви як бідної для бідних.

«Назва Франциск взяла на себе формування особистості нового понтифікату. Дивно, але на цей час було десятки імен для Римського понтифіка, серед яких Лев або Пій, Климент або Бенедикт. Але ніхто ніколи не думав про прийняття ім’я Франциска. Але яку відмінність зробило це ім’я. Воно сформувало його глобальну політичну поведінку», – зазначив філософ.

Наступними в аналіз стали також обрання титулу єпископ Риму, що значно простіший та історично достовірніший. Разом з цією простотою титулу, Папа Римський відмовився і від решти розкоші – папського палацу і автомобілів для того, щоб «підтримувати зв’язок зі звичайними людьми».

Третім пунктом була особлива зацікавленість в ЗМІ щодо Папи Римського, який своїми вчинками показував відкритість Церкви і свою простоту, що втілилося у четвертий пункт – вихід до людей, коли він у Великий четвер омив ноги 12 злочинцям, в том числі двом жінкам-мусульманкам, чи запросив 200 бездомних на вечерю у Ватикан.

«Це воістину благодійні справи, втілені Veritas в Charitate і Charitas в Veritate», – наголосив Хосе Казанова.

Наступним пунктом були критика сучасних політичних та економічних систем, які відкидають людину як особистість на периферію.  Відтак Папа Римський Франциск закликав до переходу «від глобалізації байдужості до глобалізації братства».

Далі були проаналізовані його перші візити в Бразилію на Всесвітній день молоді, перехід до пастирської Церкви, яка іде на площі та периферії, реформа курії, де «церковні служителі повинні бути милосердними службовцями, а не поводити себе як державні бюрократи». Відтак зміна уряду Церкви до більш прозорої, підзвітної, соборної і менше монархічної системи.

Важливим досягненням Папи Римського Франциска, на думку Хосе Казанови, стало те, що він дослухається до думки своїх вірних. Так під час підготовки до синоду з питань сім’ї, він попросив всіх єпископів, щоб вони дізналися думку всіх віруючих щодо церковних вчень про гендер.

Разом з тим, Папа Римський наголошує, що він «всього лише грішник», який не бажає бути занадто авторитарним у Церкві, і є відкритим для всіх. Але продовжує залишатися «хорошим сином Церкви», від якого не слід очікувати кардинальні зміни в доктринах чи вченнях. Та при ньому Церква має бути «мати з відкритим серцем, яка завжди повна милосердя».

Прес-служба УКУ