Громадські слухання щодо планів розвитку Українського Католицького Університету відбулися 17 червня в корпусі філософсько-богословського факультету УКУ за участі архітекторів, будівельників, екологів, журналістів, просто львів’ян, які цікавляться розбудовою Університету. Перед зібранням виступили проректор УКУ д-р Тарас Добко і головний архітектор проекту Назар Гайда.

Д-р Тарас Добко коротко з’ясував головні підстави і перспективи розвиту Українського Католицького Університету. «Університет покликала до життя Українська Греко-Католицька Церква. Через Університет Церква мислить про світ, про людину. Тому першочерговим завданням було відродити богословську думку Церкви, і це завдання вже частково реалізоване. Відбулося вже 10 випусків бакалаврів філософсько-богословського факультету, значна частина яких продовжили навчання у провідних університетах Західної Європи та Північної Америки. Але богословська думка розвивається не лише суто у сфері богослов’я. Природною є потреба подальшого розвитку Університету, – зробив висновок проректор УКУ. – Тому, крім філософсько-богословського факультету, в УКУ почав діяти гуманітарний факультет, представлений двома спеціальностями – історією та соціальною педагогікою».

«Ми усвідомлюємо, що вплив, який робить УКУ на суспільство, не може відбуватися через кількісний показник. УКУ ніколи не буде мати, порівняно з іншими університетами, багато студентів, але наша ціль – робити добре те, що ми робимо, щоб через нашу працю піднімалися загальноукраїнські стандарти», – наголосив Тарас Добко, окремо звернувши увагу на соціальну заанґажованість УКУ. Далі віце-ректор розповів про нові плани зростання Університету й ті потреби, що стали причиною нового будівництва. Зокрема, до 2020 року в планах УКУ відкрити такі нові бакалаврські та магістерські програми як соціологія, психологія, менеджмент соціокультурної діяльності, політологія, менеджмент, право. Якщо сьогодні в університеті навчається 1200 студентів, то вже до 2020 року планується, що ця кількість зросте до 3000.

«Особлива потреба УКУ вже сьогодні – додаткові гуртожитки. Це Український університет, а не Львівський і не Західноукраїнський. Ми очікуємо студентів з цілої України. Тому місця в гуртожитках нам потрібно що раз, то більше», – відповів пан Тарас на питання від представника міської ради, якого, зокрема, цікавила потреба розбудови гуртожитку.

Головний архітектор проекту Назар Гайда представив описав архітектурні рішення студентського містечка і їх прив’язку до наявних будівель та об’єктів ландшафту.

Директор Інституту “Укрдержреставрація” Михайло Швець поцікавився прив’язкою містечка до одної із найбільш популярних рекреаційних зон Львова – Парку культури. Зокрема пана Швеця цікавила доля дитячої залізниці. Пан Назар Гайда переконливо показав, що наявні архітектурні рішення були прийняті з максимальним урахуванням довколишнього середовища. А тому довколишні об’єкти та споруди ніяк не перешкоджатимуть зведенню студентського містечка.

Довідка

Громадські слухання є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачена статтею 13 Закону України “Про місцеве самоврядування України”.