11 жовтня в УКУ біофізик Жан-Батист Рінодо представив результати своїх 15-літніх досліджень, проведених над Туринською плащаницею. Якщо за більшістю попередніх наукових концепцій, плащаниця була зроблена в часи Середньовіччя, то співробітник Інституту Біології Центру Ядерного Медичного Дослідження в Монпельє Жан-Батист Рінодо працює над доведенням власної теорії про дату походження полотна та способі з’яви на ньому зображення людини.

За цією теорією, тіло, загорнуте в плащаницю, випромінювало протони (позитивно заряджені частинки), які й спричинили “помолодшання” тканини. Для того, щоб “легітимізувати” цю гіпотезу, група науковців у Ліоні розпочала досліди: було взято шматок полотна із єгипетської мумії (3 400 р. до н.е.) й піддано протонному опроміненню. Результати вразили всіх: він мав би бути зроблений… у майбутньому, через 46 000 років. Наразі триває праця над підтвердженням теорії Жана-Батиста Рінодо.

Натомість Туринська плащаниця, за словами вченого, підтверджує все, написане в Святому Письмі про розп’яття Ісуса Христа, однак розбіжності в перекладі тих чи інших термінів дещо змінюють усталені Церквою уявлення. Скажімо, голова загорнутого в плащаницю тіла була покрита терновим “шоломом”, а не вінком, цвяхи забивалися не в долоні, а в кисті, бичували Христа не євреї (які зупиняли катування після 39 удару), а римські кати, які нанесли 120 побоїв. З-поміж інших виділяється ще один цікавий факт: на рельєфному відтворенні плащаниці помітно, що частина бороди вирвана, а це свідчить про те, що Христос, за давньою єврейською традицію, був засуджений за “образу Бога”.

Якщо для християнина Туринська плащаниця – диво, а для науковця – об’єкт досліджень, то Жан-Батист Рінодо поєднує обидва ці аспекти, обгрунтовуючи свої висновки і як вчений-біофізик, і як богослов. Хоча він погоджується із тезою винахідника атомної бомби – Роберта Оппергеймера: „наука може відкрити 10, 100, 1000 дверей, однак одні двері Бог резервує собі”, тому припускає, що таємниці Туринської плащаниці можуть стати власне отим Божим резервом.