20 осіб зі всієї України стали учасниками восьмої Літної філософської школи, щоб спільно з лекторами дискутувати над темою «Етика пам’яті у процесах становлення громадянського суспільства».

Учасники – здебільшого аспіранти, магістри і молоді кандидати з філософії або ж суміжних гуманітарних наук, які вирішили поглибити свої знання з філософських дисциплін. Допомагають їм в цьому науковці та дослідники з Українського католицького університету, Острозької академії, Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також наукові співробітники міжнародної організації Governance and Integrity (Нідерланди).

«Для мене було цікаво зустріти молоду аудиторію, яка рефлексує над питаннями пам’яті. Тут є змога побачити людей і з Запоріжжя, Одеси, Львова, Києва, Острога, Кривого Рогу. Це дуже розширює контекст обговорення, і дає змогу побачити, що в різних регіонах України є тяжіння до порозуміння і до зустрічі», – розповідає учасник Школи Олексій Сігов.

Сам Олексій – випускаючий редактор Науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера» і зараз працює над дисертацією «Етика свідчення: герменевтичний підхід (на матеріалі французької філософської думки другої половини ХХ ст.)». Тож участь у Школі розглядає як додаткову можливість з іншого ракурсу вивчати проблему, яку досліджує.

«Тема моєї дисертації є близькою до проблематики, яка є в центрі нашого обговорення.  Тут я почув декілька прізвищ авторів, які  для мене цікаві. Обговорення завжди допомагає змінити перспективу, до якої я вже звик за три роки власного навчання. Відкрилися нові питання. І це дає енергію на подальші розвідки», – розповідає Олексій.

Вибираючи тему для цьогорічної Філософської школи, організатори зосередилися довкола етики пам’яті. Сучасне українське суспільство опинилося в унікальній історичній ситуації. Тому що поруч із усвідомленням громадянської приналежності зростає відчуття особистої відповідальності за долю українського народу та етичного переосмислення його пам’яті в історичному та філософському вимірах.

Директор Міжнародного інституту етики та проблем сучасності Володимир Турчиновьский підкреслює: «Хочемо на Школі подумати про те, що таке етика пам’яті, чи існує таке поняття як «обов’язок пам’ятати», наприклад, про тих, кого особисто ми не знали, як етика пам’яті з’єднана зі структурами майбутнього». Теоретичною канвою, яка об’єднує тижневу школу, є книга ізраїльського філософа Авішая Маргаліта «Етика пам’яті», у якій порушено ці питання у більш теоретичному вимірі. Учасники та викладачі Школи щодня обговорюють цю книгу разом із голландським філософом, викладачем Утрехтського гуманістичного університету Рудом Меєм.

Валентина Семеніхіна, учасниця Школи, розповідає, що перша глава книги «Етика пам’яті», яка присвячена морально-етичним питанням забування імені людини, змінила її ставлення до знайомства з іншими людьми. Також дівчина відзначила цікаву частину програми, який вирішили застосувати організатори – «Фотоакцент дня». Учасники мають зробити три фотографії того, що найбільше їх вразило чи запам’яталося протягом дня.

«Для мене пам’ять – це фотографія. Кожного дня ми робимо три фотографії, і робимо «Фотоакценти дня». І фотографія для мене – це рамка, яка дуже швидко фіксує момент пам’яті», – розпвідає Валентина.

Філософська Школа проходила поблизу Львова, тож місто теж стало «частиною програми». «Для Львова (хоча, зрештою, і для України на загал) це особлива тема: місто має складні стосунки зі своїм минулим. З одного боку, львів’яни приймають і цінують своє багатокультурне минуле – Львів польський, єврейський, вірменський, русинський, з іншого – цілі сегменти пам’яті стерті назавжди, – розповідає викладач кафедри філософії Орися Біла. –

Адже у 1944-1960 рр. місто було заселене майже наново радянськими комісарами і українськими селянами, а його давні мешканці-містяни або загинули, або ж були переселені. По суті, людський (не архітектурний) Львів був стертий і написаний заново, а відсоток тих, чиї родичі жили у Львові до Другої світової війни, просто мізерний. Це дуже проблематична частина свідомості львів’ян. Мало хто визнає цей травматичний досвід: його або замовчують, або ж стверджують, що цього розриву ніколи не було».

Організатори Літної філософської школи:  кафедра філософії та Міжнародний інститут етики та проблем сучасності Українського католицького університету.