19-20 жовтня у Львові відбудеться міжнародна наукова конференція з нагоди 20-ї річниці заснування Інституту історії Церкви УКУ. Міжнародні експерти аналізуватимуть перспективи та стан досліджень історії Греко-Католицьких Церков в умовах  тоталітарних режимів у Центрально-Східній Європі у другій половині XXст.

Учасниками конференції стануть доповідачі з Польщі, Росії, Словаччини та різних міст України. Проведення цього міжнародного форуму, за словами керівника Інституту о. д-ра Андрія Михалейка, дозволить не просто представити окремі теми, а й стане спробою оцінити з різних перспектив те, що було досягнуто в історіографії, збиранні та опрацюванні джерел, а також визначити перспективні теми подальших наукових досліджень.

«Інситут історії Церкви (ІІЦ) – це живий місток між представниками катакомбної Церкви та сучасним поколінням, –  наголошує о. д-р Андрій Михалейко. – Тому під час конференції ми маємо на меті також налагодити нові форми співпраці з іншими інституціями та науковцями, які займаються цією ж тематикою, і не обмежуються лише регіоном Галичини».

На думку проректора УКУ, керівника ІІЦ (2002-2008 рр.) Олега Турія, найбільшим і найважливішим проектом Інституту історії Церкви стало створення архіву усних інтерв’ю про релігійні переслідування у Західній Україні. Сьогодні архів, який налічує понад 2 тисячі аудіоінтерв’ю, 100 відеоінтерв’ю, більше 5 тисяч фото, скільки ж документів, 700 музейних речей, активно поповнюється, а його матеріали опрацьовують молоді дослідники.

«За 20 років існування Інститут здобув авторитет у церковному і науковому світі, він є ланкою, яка поєднує ці два середовища, і знайомить ширшу спільноту України з історією протистояння Церкви тоталітарному радянському режимові. Такий підхід дає можливість нашим студентам відчувати себе спадкоємцями цієї традиції, усвідомлювати свою приналежність до Церкви мучеників, підтримувати живий зв’язок із поколінням славних попередників. У загальноукраїнському вимірі праця Інституту сприяє формуванню духовних підходів до розуміння і трактування нашої історії», – розповів Олег Турій.

Ще однією важливою ділянкою роботи Інституту є конференційно-видавнича діяльність. ІІЦ від часу заснування організував низку конференцій про Берестейську унію, конфесійну й національну ідентичність, радянські релігійні переслідування, концепцію Київського християнства тощо. Завдяки цьому, на думку історика, відбувається популяризація історичних знань і творяться певні стандарти церковно-історичної науки, яку в сучасній Україні доводиться відновлювати заново після десятиліть домінування атеїстичної пропаганди.

Першим керівником Інституту історії Церкви був, тепер ректор УКУ, владика Борис (Ґудзяк). Як вихованець римського УКУ та випускник Гарвардського університету, він скористався нагодою відвідати Україну за студентським обміном, а в 1992 році приїхав сюди з твердим наміром започаткувати наукову працю, зокрема проект збирання інтерв’ю про підпілля УГКЦ. «Уже тоді він мав ідею, яку, зокрема, підтримував тодішній глава Церкви – патріарх Мирослав Іван Любачівський, – відновити богословську освіту в Україні, – коментує Олег Турій. – Семінарія була відроджена, але потрібні були викладачі, підручники. Заснувавши цей Інститут, теперішній владика Борис і люди, з якими він співпрацював, вже тоді думали над відродженням навчальної інституції, насамперед Богословської академії, яка повинна була перерости у той Український католицький університет, про який мріяли і який творили ще митрополит Андрей Шептицький та патріарх Йосип Сліпий».

З цього приводу ректор УКУ, єпископ Борис (Ґудзяк) коментує: «Від свого заснування Інститут історії Церкви простягав руку різним українським та міжнародним науковим інституціям, прагнучи долати поділи, партикуляризми і методологічну загнаність, у якій опинилася українська гуманітарна наука в пострадянський час. При цьому всьому в Інституті не забували про глобальне завдання – творення Університету, формування його кадрів, програм, духовної тотожності і корпоративної культури».

Додамо, що у рамках дводенної конференції Інституту історії Церкви УКУ відбудуться три тематичні наукові сесії: «Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Галицької митрополії», «Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Мукачівської та Пряшівської єпархій», «Мученики й ісповідники віри». Детальна програма на сайті УКУ.

Прес-служба УКУ