Ізолювавшись від вірусу – відкритись на світ
Слава Ісусу Христу, дорогі друзі!
Почнемо з вдячності. Дякуємо антикризовій комісії УКУ за те, що завдяки їхній праці наш Університет «тримає руку на пульсі» непростої ситуації в країні. Дякуємо Духовно-пасторальному відділові за дуже важливу й щоденну духовну опіку. Дякуємо нашій незрівнянній команді ЦеНІТ та відділу інформаційних технологій за чудову організацію дистанційних лекцій та навчання, трансляцію богослужінь з нашої університетської церкви. Усім, хто сьогодні працює, не покладаючи рук, – велика дяка і низький поклін.
Проте цим листом ми хотіли б також заохотити до активнішої публічної праці всі інші наші структури. Тривалий карантин починає діяти на людей депресивно, отож УКУ міг би чимало зробити для того, щоб стати видимою службою всебічної допомоги.
Так, богослови могли би поділитися із суспільством, з якими словами зверталися до людей Отці Церкви в часи давніх пандемій. Історики й соціальні психологи могли б остерегти всіх нас від згубних наслідків тих негативних суспільних феноменів, які в історії супроводжували масові епідемії. Кожна кафедра чи кожен із наших інститутів могли би творчо ініціювати цікаві й суспільно значущі заходи, які доповнили б те, що УКУ робить уже тепер.
Для прикладу, можна було б процитувати слова нашої сенаторки, приятельки і благодійниці пані Ірини Іванчик про можливу роль психологів: «На карантині сім’ї, особливо ті, що мають декілька дітей різного віку, зіткнулися з низкою психологічних проблем адаптації та психічного комфорту. Допомога таким родинам зберегти свою душевну рівновагу, організувати в замкнутому просторі віддалену роботу батьків, навчання різновікових дітей та догляд за малечею конче необхідна. Це може бути полем для соціального служіння, а також проведення практики психологічної роботи наших психологів – як викладачів, так і студентів УКУ».
Також і успішний ректрутинг студентів вимагає філігранної та ефективної гри на медійному (онлайновому) полі України. Що у свою чергу вимагає погодинної взаємодії між деканатами, школами та програмами, відділом ректрутингу та відділом інформації і маректингу. У наступні кілька місяців медійна присутність і visibility УКУ повинна вирости в рази у порівнянні із попередніми місяцями. УКУ повинен представити себе живим та життєдайним простором, де народжуються потрібні дискурси, ідеї, в якому є потенціал росту, трансформації та відчувається позиція, яка «конвертується у пропозицію» (суспільну, освітню, церковну та ін.), де звучить голос міжнародних експертів та прогресує міжнародна взаємодія.
Коли йтиметься про вступ, цього літа абітурієнти та їхні батьки можуть з дуже зрозумілих причин намагатися приймати «прості та безпечні» рішення. Якщо дозволити собі інформаційну пасивність, то «самі по собі» ми ніколи і ні для кого не будемо цьогорічним «найпростішим рішенням». Отже, перед нами знову, як це вже бувало не раз, стоїть завдання представити, прокомунікувати й запалити різні середовища «уківською візією та амбіцією», щоб залучити до набору 2020 усіх відважних та вмотивованих.
Не в останню чергу маємо пам’ятати, що успішна медійно-комунікаційна стратегія є також важливим інструментом «фандрейзингового процесу». Якщо УКУ зможе увиразнити свій медійний профіль упродовж перших місяців кризи, то ми будемо мати добру платформу для комунікації з жертводавцями.
У всьому цьому переліку з нашого боку закладено не докір, а заохоту. Бо в час суспільних викликів і криз суспільна роль нашого Університету має суттєво посилитися. Це засвідчило б: УКУ – це справді та спільнота, яка щодня служить «в ім’я слави Божої, спільного блага і людської гідності».
Ректорат