В Українському католицькому університеті з нагоди 10-річчя з часу заснування кафедра загальної та соціальної педагогіки проводить Всеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Соціально-педагогічний дискурс сучасної освіти: досвід та інновації», яка триватиме 26-27 травня.

Учасниками конференції стали науковці з вишів різних регіонів України – Харкова, Києва, Слов’янська, Львова. Також були спікери з Польщі.

Програма з педагогіки запрацювала ще до того, як отримала державну ліцензію. Перші наші студенти – це ті, хто прийшли, побачили і повірили, каже завідувач кафедри Світлана Когут. На той час ще важко було уявити, яких освітніх масштабів досягне Український католицький університет. Коли Україна тільки придивлялася, Захід вже відкрився до співпраці з університетом – Гуманітарна школа м. Хасліберг (Швейцарія), Вища школа Карітас в м. Оломоуц (Чехія), Коледж штату Кентукі (США), Вільний університет в Мюнхені та багато інших. «Наш університет живе за трьома засадничими принципами. Свідчити – говорити правду і жити в правді. Служити – щедро ділитися своїми дарами з іншими. Спілкуватися – обмінюватися досвідом. Відмінною рисою УКУ є те, що кожна навчальна програма вибудовується на основі християнських цінностей. Як казав Патріарх Йосип Сліпий, для розвитку університету треба віра і розум – це два крила, які піднімають людину щораз вище», – зауважила Світлана Когут під час конференції.

За 10 років кафедра збагатилася цінним досвідом та інноваціями, викладачам доводилося долати труднощі, якими завжди супроводжуються зміни, зауважив перший проректор УКУ Тарас Добко.

«Найголовніший критерій успіху – це випускники. Роздумуючи, я усвідомив, що випускників соціальної педагогіки я запам’ятав найбільше. Це активні люди, які під час навчання продемонстрували, чого вони навчилися і якими стали. Освіта стосується не тільки розуму, але й серця. Мені здається, що кафедрі вдається досягати і одного, й іншого», – зазначив проректор.

Педагоги – це ті, хто мають глибокий внутрішній стержень, вважає декан Гуманітарного факультету УКУ Ігор Скочиляс: «УКУ – це не лише місце, де навчаються, але це місце, де люди вчаться перебувати в спільноті, проходять свою формацію і одночасно здобувають компетенції. Зараз кафедра соціальної педагогіки перебуває на етапі змін. Плануємо віднести цю програму до кластеру наук про здоров’я. Дуже важливо, щоб кафедра зберегла траєкторію розвитку».

Марія Швед – одна із професорів кафедри, яка чимало доклалася до ліцензування програми. За її словами, у випускників кафедри немає проблем з працевлаштуванням. «Вже на другому році навчання студентів були готові брати на практику різні соціальні і громадські установи, – додала професор. – Педагогічна діяльність без покликання є неможливою. Зараз ми мріємо про відкриття аспірантури».

Кандидат педагогічних наук Тетяна Алєксєєнко, завідувач Лабораторії соціальної педагогіки НАПН України наголосила, що пріоритетом у педагогічній діяльності має бути не стільки надання знань, як формування особистості – розвиток творчих здібностей, набуття мудрості і чутливості в ставленні до інших.

Ідея зробити людину щасливою має бути вихідною у визначенні змісту освіти, вважає доктор педагогічних наук Світлана Омельченко, ректор Донбаського державного педагогічного університету: «Для цього треба створити здоров’язбережувальний простір, адже наснага і творчість залежать від стану здоров’я. У своєму університеті ми проводили Дні здоров’я – усі разом займалися гімнастикою чи аеробікою».

Визначником успіху життя є якість диплому і престиж навчального закладу, у якому навчаєшся, однак зараз спостерігається тенденція розчарування у вищій освіті, констатує Тереза Гіза, професор Свєнтокшиського університету. «Якщо раніше люди прагнули отримати вищу освіту, то зараз розуміють, що диплом не завжди є перепусткою до кращого життя чи гарантом успіху. Треба вчитися все життя, щоб підвищувати свої компетенції і змінювати свою долю», – додала професорка.

Педагогу важливо не боятися говорити про духовні цінності, звертає увагу с. Луїза Цюпа. «Для християнина – це покликання бути учнем Христа, живитися цією наукою і так виховувати нове покоління. Коли ми говоримо про якості, важливо говорити про виховання чеснот. Треба навчитися слухати ближнього, любити ближнього і бачити в ньому Ісуса. З наших душ хотіли викорінити християнство, але зараз це наш час повертатися до цього. Не треба боятися вертатися до наших джерел», – наголосила вона.