Кардіохірург Василь Лончина наголосив на тому, що саме серцеві хвороби на першому місці серед недуг, які призводять до смерті, тому кардіореабілітація є важливим важливим напрямком в системі всієї реабілітаційної медицини.

Про це він говорив під час зустрічі в Школі реабілітаційної медицини «Система реабілітаційної медицини: чи можливі зміни на локальному рівні?», яка відбулася 11 вересня в УКУ.

За його словами, є значна прірва в тривалості життя між чоловіками в Україні і США. В Україні середня тривалість життя чоловіків становить 65 років, а в США – 75 років.

Найкраща реабілітація – це запобігання хворобі. Серцеві недуги – на першому місці за рівнем смертності, тому дуже важливо впровадити кардіореабілітацію. Але починати треба з турботи про власне здоров’я – відмовитися від поганих звичок, контролювати свій тиск, рівень холестерину в крові, стежити за своєю вагою, не зловживати алкоголем, запобігати стресу. Реабілітація людей із серцевими хворобами передбачає щоденну лікувальну фізкультуру під супроводом медичного персоналу. Впродовж 10-12 тижні навантаження зростає поступово. Для кожного пацієнта розробляємо індивідуальну програму реабілітації і стежимо за максимальним рівнем навантаження, яке вимірюється за пульсом. Скажімо, для 55-річного чоловіка максимальним показником є 165 ударів на хвилину. На початках реабілітаційної програми навантаження має становити 50% від максимального рівня із поступовим збільшенням, – зазначив лікар-кардіохірург Василь Лончина під час зустрічі в Школі реабілітаційної медицини УКУ.

Українським фахівцям важливо співпрацювати із закордонними і переймати їхні практики у сфері фізичної терапії та ерготерапії, наголосила Рената Роман, засновник та власник клініки «Clarkson Sports & Physio Clinic», віце-президент та міжнародний координатор Конгресу Українців Канади. Вона є викладачем Школи реабілітаційної медицини і буде проводити тренінги для професіоналів реабілітації та студентів, які тільки освоюють цей напрям діяльності.

«Школа реабілітаційної медицини УКУ веде просвітницько-освітню діяльність, поширюючи закордонний досвід. Вчитися реабілітації повинні і лікарі, і медсестри, щоб вони могли ефективно співпрацювати з фізичними терапевтами і розуміли їхні підходи в роботі. Також треба навчати адміністраторів медичних центрів. Дуже важливо впроваджувати міждисциплінарну модель реабілітаційної медицини, коли з пацієнтом працює кілька фахівців у різних напрямках – фізичний терапевт, ерготерапевт, лікар реабілітаційної медицини, психолога та соціальний працівник, протезист чи логотерапевт (за потреби)», – зазначила Рената Роман.

Вона зауважила, що українські університети повинні дивитися поза межі своєї країни і відправляти своїх фахівців на закордонне стажування.

Одна з українських фахівців, яка потрапила в число перших ерготерапевтів в Україні – Христина Панас розповіла про переваги такого стажування в Tallinn Health Care College та East Tallinn Central Hospital в рамках підготовки кадрового складу ШРМ УКУ. З 1 жовтня 2016 року вона побувала на двохмісячному стажуванні разом з колегою Олександрою Рягузовою. У Латвії та Естонії ще 20 років тому розпочався процес перебудови існуючої системи реабілітаційної медицини для інтеграції у європейську систему реабілітації – з пострадянської санаторно-курортної моделі в європейську мультидисциплінарну модель.

За словами Христини, програма стажування передбачала зайнятість впродовж повного робочого впродовж тижня і складалася з теоретичної та практичної частин. Теоретична частина становила 20 годин. Також учасники програми мали доступ до електронних ресурсів школи.

«Школа була оснащена усіма засобами, які використовуються в ерготерапії – адаптивна кухня, обладнання для обстеження. Ці речі для наших закордонних колег видаються простими, але для нас це нове. Ми вчилися використовувати ці речі на практиці. Так, ми засвоїли напрямок для виготовлення лонгетів. В Україні цим займаються фізичні терапевти, а в балтійських країнах це обов’язок ерготерапевтів. Практична частина проводилася на базі госпіталю Святої Магдалени в м. Таллін і становила 180 годин практики. Ми мали мали 4 супервізорів, які проводили заняття з пацієнтами. Здобули теоретичні знання, навчилися користуватися сучасними методами обстеження та опанували підходи в роботі з пацієнтами», – розповіла Христина.

Загалом на зустрічі побували близько 60 фахівців реабілітаційної медицини. Учасники дізналися про плани роботи Школи реабілітаційної медицини УКУ (ШРМ УКУ), а також про ідеї залучення широкої аудиторії до подальшого розвитку реабілітаційного напрямку на локальному рівні. Разом з керівництвом Школи обговорили, як можна підвищити рівень поінформованості про сучасні стандарти реабілітації серед медичної спільноти та населення, які проекти для цього необхідно реалізувати.

Нагадаємо, назви професій «Ерготерапевт» та «Фізичний терапевт» внесені до Національного класифікатора України, що дозволяє вишам готувати фахівців цього напрямку. Це є значним проривом для української системи реабілітаційної медицини.