Україна серед перших країн з найвищим рівнем смертності через серцево-судинні захворювання. Від них помирає 50% жінок та 40% чоловіків. Що є найбільшою причиною – підвищений рівень холестерину, ожиріння, надлишкова маса тіла, шкідливі звички та недостатня фізична активність?

Що зробити, аби серце було здоровим і як запобігти, а не лікувати серцеві захворювання, розповідають на Міжнародній конференції з кардіореабілітації у Школі реабілітаційної медицини УКУ.

Сьогодні тут зібралося близько 300 фахівців з кардіології, кардіореабілітації та реабілітаційної медицини. Захід триватиме впродовж 3 днів і завершиться спортивним забігом за участю професора медицини Хуго Санера.

Джоп Перк, старший професор медичних наук в університеті Ліннеуса в м. Кальмар (Швеція), один з двох засновників Європейської Асоціації профілактичної кардіології на початку свого виступу запитав присутніх, який з трьох напрямків вони готові профінансувати:

• Кампанію зі зменшення паління серед населення
• Кампанію з покращення фізичної активності
• Розвиток сфери сімейної медицини та первинної допомоги

Тих, які готові вкладати в програми з превенції серцево-судинних захворювань, виявилося досить мало, хоча це основний напрямок роботи в кардіореабілітації.

«Порівняно з іншими країнами Україна та Болгарія має найвищий рівень смертності від серцево-судинних хвороб. Ви зможете зменшити такі показники, якщо будете працювати над превенцією. Виклики, які стоять перед вами, найбільші в Європі. Ви витрачаєте великі суми коштів на боротьбу з серцево-судинними хворобами. Якщо подбати про профілактику, ви значно менше хворітимете і значно менше витрачатимете», – зазначив експерт.

Серед поширених факторів ризику в Україні – високий тиск та куріння. На думку професора медицини Хуго Санера, екс-президента Європейської асоціації з кардіореабілітації та профілактики серцево-судинних захворювань, зниження рівня серцево-судинних захворювань на 50% пов’язано зі зменшенням шкідливих звичок.

«Є дуже багато серцево-судинних факторів ризику – куріння, ожиріння , надлишкова вага, шкідливі звички, недостатня фізична активність. Про це треба інформувати українське населення і планувати конкретні дії, як подолати ці ризики. Наступним кроком є профілактика серцево-судинних захворювань, тобто виявлення проблеми на ранньому етапі, а не лікування в госпіталях інфаркту міокарду, коли це вже дуже пізно. Також важливо впроваджувати довготермінові програми з профілактики хвороб. У Європейській Асоціації з профілактичної кардіології ми рекомендуємо вести облік симптомів основних серцево-судинних захворювань. Якщо ви володієте інформацією про ризики і ведете здоровий і активний спосіб життя, то можете знизити рівень хвороб на 50%. Сподіваюся, що цей практичний курс з превентивної реабілітації у рамках цієї конференції зробить великий вклад у зменшення серцево-судинних захворювань в Україні», – зауважив професор.

Для кардіореабілітації потрібні матеріальні ресурси, людські ресурси та стратегія з превенції, наголосила Анна Ембрю, доктор медичних наук, кандидат наук, старший кардіолог з відділу кардіології Hospital Santa Marta.

«Один лікар не може зробити те, що може зробити велика команда. Тому варто об’єднувати зусилля і планувати кампанію з превенції разом. Кожен лікар повинен дбати, щоб пацієнт усвідомлено приймав медикаментозне лікування, – зазначила Анна Ембрю. – Обізнаність пацієнта в лікуванні – це також частина кардіореабілітації. Пацієнти, які проходять навчання у госпіталі, мають кращі показники і нижчий рівень смертності. Ви повинні стежити, чи пацієнт дотримується рекомендованого лікування. У нас є тренувальні сесії, на які приходять сім’ї. Вони є нашими найкращими союзниками в реабілітації пацієнта. До кожного пацієнта застосовуйте індивідуальний підхід».

Про важливість ефективної комунікації між лікарем і пацієнтом говорив Володимир Зуб, директор управління охорони здоров’я у м. Львова. Як він зауважив, найголовніше змінити підхід до реабілітаційної медицини: «Питання превентивної кардіології і кардіореабілітації лежить у площині уявлень про пацієнта. Ми мало займаємося профілактикою захворювань і мало знаємо про реабілітацію пацієнтів, які перенесли гострі кардіологічні хвороби. В Україні така конференція відбувається вперше, і сподіваюся принесе свої результати».

У Львові вперше створили палати інсультної терапії і проводили ранню реабілітацію, завдяки якій за 10 років вдалося зменшити смертність на 9%. Про це у своїй доповіді нагадала Євгенія Заремба, професор ЛНМУ імені Данила Галицького: «У цьому місті вперше почали займатися ранньою реабілітацією інфаркту міокарда. Львів не тільки започаткував реабілітацію для хворих з серцево-судинними захворюваннями, але і підготовку сімейного лікаря. Хотілося б, щоб ця рання реабілітація проводилася не лише в межах спеціалізованих відділень, але була впроваджена і на первинній ланці. Це буде велике надбання, бо принесе свої результати».

У рамках конференції відбулася презентація діяльності Європейської асоціації профілактичної кардіології за участю одного з її засновників Джопа Перка та Анни Ембрю, яка є головою відділу кардіореабілітації EAPC.
Вони запрошували учасників конференції ставати членами фахової спільноти і подавати заявку за трьома можливими секціями: кардіореабілітація, первинна превенція і спортивна медицина. Експерти окреслили 5 причин, чому лікарям-кардіологам варто приєднатися до Європейської асоціації:

• Налагодити нові зв’язки
• Обмін ідеями та ініціативами
• Знайти фундаторів для наукових проектів
• Бути поінформованими про діяльність Європейської асоціації кардіологів

Нагадуємо, конференція відбувається за підтримки Фонду родини Загорій, Європейської Асоціації профілактичної кардіології, Асоціації кардіологів України і є початком пілотного проекту, який Школа реабілітаційної медицини УКУ (ШРМ УКУ) розпочинає у співпраці з Львівським Управлінням охорони здоров’я.

Фотогалерея