Католики та лютерани: особливості богословського діялогу
12 травня всі охочі в УКУ могли послухати відкриту гостинну лекцію доктора Йости Галлонстейна зі Швеції на тему “Оправдання і обожествлення – Спільна Декларація про оправдання і діялог поміж Сходом і Заходом у східному контексті”. Лекцію організував Інститут Екуменічних Студій УКУ в рамках Маґістерської Програми Екуменічних Наук.
Під час двогодинної зустрічі зі студентами та працівниками УКУ проф. Галлонстейн висвітлив важливість Спільної Декларації про оправдання, яку Католицька Церква й Федерація Лютеранських Церков підписали 31 жовтня 1999 року і яка стала підсумком сорокарічного діялогу між католиками та лютеранами. Він також розглянув відмінності у поглядах на оправдання й обожествлення у Лютеранській та Католицькій Церквах, розповів про фінську інтерпретацію лютеранства та критичні пункти у пошуку консенсусу між лютеранами й Католицькою Церквою. Саме проблемі консенсусу професор присвятив особливу увагу. „Провівши аналіз Спільної Декларації про оправдання та подібних документів з христологічної тематики, доходимо до висновку, що для екуменічного діялогу не обов’язково має бути узгодженість у абсолютно всіх питаннях, можливий так званий диференційований консенсус”, – вважає пан Галлонстейн. Більшість відмінностей стосуються насамперед розуміння деяких таїнства, зокрема священства.
Доктор Йоста Галлонстейн – експерт у галузі історичного і систематичного богослов’я, займається богословськими проблемами, важливими для міжконфесійних стосунків між Католицькою, Православною та Лютеранською Церквами, є професором християнської антропології у найбільшому шведському вищому навчальному закладі – Університеті Люнда, читає лекції у Григоріянському Університеті в Римі. Входить у склад Міжнародної богословської комісії, яка є дорадчим органом Конгрегації Доктрини Віри.