З 10 по 12 жовтня 2007 року відбулася V Міжнародна конференція з історії церковної монодії та гимнографії, організована Інститутом літургійних наук УКУ. До Вашої уваги науковий звіт про цю конференцію.

НАУКОВИЙ ЗВІТ
V Міжнародної конференції Літургійні і богословські аспекти сакральної монодії візантійського обряду (10-12 жовтня 2007 р.)

З 10 по 12 жовтня 2007 року відбулася V Міжнародна конференція з історії церковної монодії та гимнографії, організована Інститутом літургійних наук УКУ. На цей раз загальна тематика сконцентрувалася навколо літургійних і богословських аспектів церковного співу, що підкреслювалося присвятою конференції 150-й річниці від дня народження львівського літургіста і богослова о. д-ра Петра Франца Крип’якевича (1857-1914). Літургійно-богословські наукові пріорітети в особливий спосіб гармоніювали також з місцем проведення конференції — Унівською Свято-Успенською лаврою. Перебування у повному богослужебному циклі монастиря разом із триденним науковим дискурсом творило глибокий синтез теоретичного та практичного духовного життя учасників конференції, серед яких були гості з Німеччини, Росії, Польщі та Фінляндії.
Перший день конференції розпочався з ранкової Літургії та привітання ігумена Свято-Успенської Унівської лаври о. Венедикта, а надалі за круглим столом у реколекційній залі Лаври вступне слово виголосили віце-ректор УКУ д-р Уляна Головач та о. д-р Петро Ґаладза. Про о. Петра Крип’якевича розповіли Юрій Ясіновський Отець доктор Петро Крип’якевич — богослов і літургіст і Наталя Сиротинська Богородичні пісні візантійської гимнографії у дослідженнях о. Петра Крип’якевича. Особливо яскравою була розповідь «хранительниці» родинного архіву — п. Лесі Крип’якевич, яка поділилася малознаними фактами з життя родини Крип‘якевичів і представила цінні матеріали про життя і наукову працю о. Петра Франца. Впродовж дискусій за круглим столом виникли важливі пропозиції стосовно достойного увічнення пам‘яті нашого славного літургіста — передрук габілітаційної праці о. Петра Крип’якевича про Богородичну гимнографію та інших досліджень, встановлення стипендіяльного фонду його імени для українських дослідників-візантиністів, про який ще 1917 р. писав до Хвального виділу НТШ син о. Петра — Іван Крип’якевич. Такі акції підвищать зацікавлення молодої генерації українських науковців візаністичною проблематикою, зокрема джерелами християнського богослужіння, гимнографії і літургійного співу. Логічним продовженням круглого столу була презентація нових видань учасників конференції з Німеччини. Проф. Райнер Штіхель з Мюнстера представив ґрунтовну працю осягом 751 с. Beitrage zur Frühen Geschichte des Psalters und zur Wirkungsgeschichte der Psalem, що вийшла цього року і присвячена старозавітним псалмам та їх ролі у формуванні християнських літургійнх форм. Доктор Інге Кройц з Мюнхена представила публікацію Степенних антифонів Die Stufenantiphonen in Haken-Neumenhandschriften des 16. Und 17. Jahrhunderts, які вийшли друком у видавництві УКУ у Львові.
Високого наукового тонусу конференції надала доповідь о. Юрія Аввакумова Чим є літургійний синтез мистецтв? центральною тезою якої було твердження про суть історії літургійного співу як історії втілення богословських ідей у музиці. Остап Середа у доповіді Обрядовий рух у Галичині в XIX ст. звернув увагу, що рух за обновлення літургійної практики відбувався у боротьбі між «обрядовцями», які дбали про чистоту обряду в умовах латицізації і русифікації. У доповіді Східні й західні святі у дискусіях Міжєпархіяльної літургійної комісії (Львів 1930-1935) Михайло Петрович звернув увагу на роль Гавриїла Костельника у цих дискусіях. Інґе Кройц виступила з доповіддю Монодійний церковний спів старообрядців — історія і ситуація у XXI ст., а Василь Рудейко — Нотатка до історії візантійських сідальних та несідальних як гимнографічних жанрів.
Наступний блок доповідей був присвячений гимнографії та церковній монодії. Отець Олег Михайлович розповів про полієлей у християнському богослужінні, а Райнер Штіхель про Херувимську пісню та її розуміння у Візантії, Україні і Москві. Наступний тандем представив практику літургійного співу на сучасному етапі: Олександр Козаренко говорив про українську монодію у творчості сучасних композиторів, а Марія Такала Рощенко про Спів у Православній Церкві Фінляндії; обидві доповіді були проілюстровані творами українських і фінських композиторів. Ніна Захар’їна з Санкт-Петербургу розповіда про піснеспіви Успенія Пресв. Богородиці в давньоруській традиції, а Наталя Сиротинська звернула увагу на богословські аспекти успенської стихири Богоначальним мановенієм та їх відображення у музично-виразових засобах. Ігор Задорожний з Мукачева порівняв жанр ірмосів з нотолінійних ірмологіонів і Простопінія Івана Бокшая, підкресливши їх велику спорідненість і наповненість елементами фольклорних інтонацій.
Третього дня конференції доповіді виголосили Володимир Волосюк з Варшави Сакральна монодія візантійського обряду в практиці Польської Православної Церкви та Ірина Герасимова з Санкт-Петербургу До проблеми типології Ірмологіону, у якій звернула увагу на особливості українсько-білоруських нотолінійних ірмологіонів, написаних у Росії. На завершення Юрій Ясіновський розповів про бібліотеку Унівської Свято-Успенської лаври, її історію, руїну і сучасний стан. Велике враження на присутніх справило своєю ошатністю, мистецькою оправою і великими розмірами напрестольне унівське Євангеліє київського друку 1707 року.
Завершення конференції відбулося у Львові, де в конференційній залі УКУ відбулася підсумкова дискусія і презентація нових видань Інституту Літургійних Наук: наукового збірника Kalofonia (число 3) та Сідальних вісьмох гласів з Перемишльського ірмологіону 50-60-х років XVII століття, що підготовані до друку спільно з Катедрою слов’янської філології Баварського університету ім. Юліуса Максиміліяна у Вюрцбурзі. Учасники і гості конференції — о. ректор Борис Ґудзяк, о. Петро Ґаладза, Райнер Штіхель, Ніна Захар’їна, Олександр Козаренко, Ніла Вергун, Володимир Волосюк, Ярослав Вуйцік (директор Реґентського інституту в Перемишлі) — відзначили високий науковий рівень доповідей і тривалих дискусій, добру організацію конференції і схвально відгукнулися про презентовані видання.
Гарною каденцією конференції стала подорож до важливих духовних центрів Галичини і Волині — Почаївської лаври, студійського монастиря у Підкамені, монастиря і замку в Підгірцях.
Важливо, що під час конференції вдячними слухачами були монахи Свято-Успенської обителі, а також бакалаври, магістри і аспіранти Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, для яких ця конференція стала доброю школою наукового досвіду.

д-р Наталя Сиротинська
проф. Юрій Ясіновський