Що робити сьогодні, аби бути успішним вже завтра? Чому успіх – це завжди гармонія? Як ефективно налагодити комунікацію з різними людьми? Як знайти спільні точки дотику та працювати на результат?

Студенти УКУ вже з першого курсу шукають відповіді на ці запитання разом з досвідченими менторами, викладачами та експертами під час Зимової інтеграційної сесії (3 та 10 лютого). Знайомства, Тeam-building, брейн-ринг та спілкування з досвідченими наставниками – хороший старт для навчання.

Допомогти студентам зануритись в ціннісний світ університету та адаптуватися до нових умов – такою є мета інтеграційної сесії, пояснюють організатори.

Щоб допомогти першокурсникам стати частиною спільноти, ознайомити їх з можливостями вишу та розширити свої горизонти, ми проводимо осінню та зимову сесію. Осіння є орієнтаційною (допомагає зорієнтуватися в нових умовах), а зимова – інтеграційною (допомагає більше познайомитися і об’єднатися). Для нас важлива духовна, мотиваційна та професійна складова, тому ми проводимо тренінги, заходи ігрового формату, організовуємо мотиваційні промови за участю відомих спікерів. Ми дуже задоволені, що цього року в зимовій інтеграційній сесії взяли участь понад 50% першокурсників», – розповідає керівник відділу студентського життя, отець Юрій Козловський.

Мотиваційними спікерами цього року були Софія Опацька, проректор УКУ з з науково-педагогічної роботи та Євген Глібовицький, керуючого партнера консалтингової компанії pro.mova

Три принципи у професійному житті від Софії Опацької

– Конкуренція є доброю тим, що змушує нас рухатися швидше

– Довіра та співпраця – це те, що потрібно для створення хорошої команди

– Постійний саморозвиток та вміння навчатися необхідні сьогодні, бо очікування людей регулярно зростають

В Україні бракує конкурентного мислення, яке завжди тримає у тонусі і спонукає боротися за своїх клієнтів та працювати над покращенням послуг.  Дуже важливою є співпраця, яка базується на основі довіри. Будь-який стартап неможливий без команди. Успіх стартапу на 30% залежить від внутрішнього ресурсу команди та довіри між членами команди. Як же можна одночасно конкурувати та співпрацювати? Відповідь – постійне навчання та саморозвиток. Навчаючись та розвиваючись, ви підсилюєте одне одного. Наша роль як викладачів – не зробити «копіпейст наших знань», але допомогти вам розвинути навичку вчитися впродовж усього життя», – зазначила Софія Опацька.

Поради від Євгена Глібовицького

–  Вам треба навчитися справлятися з поразкою. Навчитися конкурувати, знаючи, що ви можете програти

–  На Заході – якщо ти досягнув одного успіху, то йдеш до іншого – немає ніяких меж

– «Якщо ви хочете зрозуміти, як працює світ – читайте періодику, приміром англійський Economist»

– «У Вас все тільки починається… Йдіть далі. Читайте більше. Спілкуйтесь з людьми, з якими Ви розвиваєтесь. Вивчайте мови. Досліджуйте світ – він фантастично цікавий»

Невміння справлятися з поразкою – одна з причин, чому талановиті люди зламалися і не змогли себе зреалізувати, вважає він. – Ще одна причина, чому люди ламаються – зрада своїх цінностей і принципів. Чи ви готові займатися в своєму житті безкоштовно тим, чим ви займаєтеся за гроші? Чи вірите в цю діяльність настільки, що готові перетворити це на служіння? Якщо так, то ні поразка, ні втрата певних можливостей для вас стає нестрашною. Ви все одно знайдете спосіб, як залишитися на плаву», – зазначив він.

Запальна гра, цікаві та непрості питання, яскравий фінал та круті призи командам-переможцям – такий «Брейн-ринг» підготувала студентам команда відділу студентського життя. Фіналістами стали команда “Руки-базуки” – саме вони знали, скільки студентів вступили на I курс в УКУ 2017 року, якою є відстань від кампусу на Козельницькій до навчального корпусу на Хуторівці, а також скільки студентів взяли участь в літніх школах та стажуваннях за кордоном.

Також цьогорічною родзинкою сесії для переможців різноманітних конкурсів були призи від  MOYO. 

Студентка І курсу Марія Баняс була волонтеркою сесії і допомагала організувати брейн-ринг. Завдяки такій участі, вчишся принципам командотворення і розумієш «внутрішню кухню», каже дівчина: «Коли минулого літа я раптом заявила друзям, що в УКУ на першому курсі 4 сесії, мені щиро співчували. Тоді ніхто з них не знав, що тільки 2 є академічними. Інші ж покликані познайомити студентів із різних факультетів, змусити їх об’єднати зусилля заради спільної мети, відкрити і розвинути у собі приховані таланти. І нехай ціль стоїть перед компанією з айтішника, філологині, соціального педагога і богословки – місія таки здійсненна, перевірено. Якщо у вересні я шоковано спостерігала за тим, як блискавично нам допомагали волонтери, якою легкою і злагодженою виглядала робота організаторів, то на інтеграційній пощастило побачити все це зсередини. Відділи УКУ вже з осені (а хтозна, може, і раніше) продумували дійство до дрібниць. Команд в Університеті десятки і кожна з них так обожнює свою роботу і студентів, для яких творить, що працівникам не шкода сну, зусиль та вільного часу. І це надихає. Бо командотворення інтеграційної почалося з об’єднання самих організаторів і волонтерів, тренінги проводили люди, які на власному досвіді перевірили поради, що їх дають. І в момент, коли інтеграційна finally done, просто вдячна Богу, що на першому курсі УКУ маю 4 божевільні сесії, жодної вільної хвилини і десятки неймовірних людей поруч».

Фотогалерея