Лауреатом нагороди за моральне, духовне та етичне лідерство “Світло Справедливості” 2018 року став Леонід Фінберг  – соціолог, дослідник культури,  директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства (з 2006 року), головний редактор видавництва “Дух і Літера” (з 1997 року).

Урочиста церемонія вручення нагороди відбулася 14 грудня у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організував захід Інститут лідерства та управління Українського католицького університету. Спеціальними гостями вечора були лауреатка нагороди 2012 року Лариса Заливна та президент УКУ, владика Борис Ґудзяк.

Нагорода “Світло Справедливості” заснована 2010 року канадійкою українського походження Анастасією Шкільник та Борисом Ґудзяком, єпископом УГКЦ, президентом УКУ на честь батька Анастасії д-ра Михайла Шкільника – юриста, громадського і політичного діяча часів визвольного руху в Україні 1917-1920 років. Ця відзнака покликана привернути увагу до ціннісного лідерства, до важливості моральних принципів у проводі, до популяризації прикладів такого лідерства в українському суспільстві.

Від часу заснування нагородою відзначені п’ятеро осіб: журналістка й розслідувачка корупційних схем Наталя Седлецька (2017), колишня українська військова Надія Савченко(2015), правозахисниця з Луганська Лариса Заливна (2012), лідер кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв (2011), публіцист Євген Сверстюк (2010)

Цього року лауреата обрали серед осіб, що засвідчили моральне лідерство в часі Революції Гідності 2014 і ним став Леонід Фінберг – соціолог, дослідник, головний редактор видавництва “Дух і Літера”.

“Ми шукаємо людей, які у щоденному житті дають нам приклад жертовності заради розбудови демократичного суспільства. Тому, що означає бути моральним лідером сьогодні і яка ціна цього – питання, на які має дати відповідь сьогоднішній захід. Очевидно одне: ці люди стають для нас ціннісними орієнтирами, вони творять острівки нової України”, – каже одна із організаторок нагороди “Світло Справедливості”, директорка Інститут лідерства та управління УКУ Наталія Бордун.

«Кожен час має свої потреби. Є люди, які відзначються через якийсь момент, а є люди, які працюють цілеспрямовано та наполегливо. Цьогорічний лауреат Леонід Фінберг – це людина систематичної і системної праці, яка воліє залишатися в тіні, – каже владика Борис Ґудзяк. –  На мою думку Леонід Фінберг своєю мережевістю завжди творить стосуснки, показує, як консолодіувати суспільство і як піднімати теми, які суспільство не бачить. З 90-х років Фінберг організовує багато ініціатив, що закликають до українсько-єврейських примирення. Також він є одним із засновників видавництва “Дух і Літера”, яке видає надзвичайно важливо праці, котрі вносять в українську культуру те, що було заборонено. У цьому контексті важливу роль посідає література про єврейську спадщину.

В особливий спосіб капітула хоче відзначити Леоніда Фінберга і показати суспільству його поставу під час Майдану. Як ми знаємо сучасна війна є війною куль, але не тільки. Вона є війною інформацій. Коли нова політична нація українців показала, що вона досягає нової зріслості, відбулась спроба придуши цей рух, кинувши на нього тінь антисемітизму. В той час Фінберг разом з іншими патріотами-євреями провадив систематичну акцію пояснюючи світу і розкаючи, що євреї також є на Майдані і теж вболівають за Україну. Така витривалість стояння на фронті є прикладом великої мужності».

Найочікуванішим моментом вечора була інавгураційна промова самого лауреата.

«Ми не помітили, як змінилися, бо порівнюємо своє життя із тим, що є у інших країнах, тоді як треба порівнювати нас теперішніх із нами вчорашніми, – зауважив Леонід Фінберг. –

Відроджується український кінематограф, який стає відомим у світі, українські театри, відкриваються важливі культурні заклади. Фантастичні зміни відбуваються і на книжковому ринку України. У нас з’явилася справжня філософська бібліотека, яка складається з таких представників як Андрій Баумейстер, Олег Хома… Народилася й історична бібліотека, яка розбиває міфи радянської історіографії, розвивається юдаїка. Відбувається чітке домінування української гуманітаристики та української літератури – і покупці все частіше купують українські переклади. Окрема перемога – це українська дитяча література, де окремі твори друкують сотнями тисяч примірників.

Ще одні позитивні зміни це те, що студенти отримують унікальні можливості стажування у іноземних університетах, думаю, вони уявити не можуть, що їх батьки навіть не мали шансу виїхати за кордон. Вражаючих зрушень – багато і вони дають силу долати труднощі, які ніхто, окрім нас, не вирішить. Клуб особистої відповідальності є вирішальним у розв’язанні проблем України. Потрібно створювати потужні інтелектуальні центри, які диктуватимуть владі рухатись і приймати правильні рішення. Ключові ролі у цьому мають належати уже новому поколінню”.

Текст: Оксана Левантович, Андрій Гриниха

Фото: Лесик Урбан