3-17 липня 25 найактивніших молодих лідерів серед мирян УГКЦ зібрались разом аби повчитись один у одного в молодіжному реколекційно-духовному Центрі УГКЦ в Новояворівську.

Літня школа мирянського лідерства (ЛШМЛ) започаткована минулого року УКУ спільно з Патріашою Комісією у Справах Молоді за підтримки Fidel Goetz Foundation, що діє в Ліхтенштейні. Цього року вона об’єднала мирян з різних куточків України задля спільної молитви та навчання.

Навчальна програма школи включає лекції, тренінги та практичні заняття. Студенти мали можливість попрацювати в команді, осягнути основи лідерства, вивчати методи налагодження ефективної комунікації та розв’язання конфліктів. Нововведенням є тренінг з фандрайзінгу: де і як можна здобути кошти на ефективні проекти.

Оленка Карнаух асистент школи зазначила: „Мене вразила реакція учасників: всі задумались над тим, що часто тішимося: от ми лідери, ми всі хочемо вести людей до Христа, а тут ми побачили, що ми є слабкі і багато в чому не готові до активного служіння, усвідомили потребу довгої роботи над собою, щоб зростати як лідер і як християнин. Ми повинні не тільки стояти на місці і втримувати здобуте ( що вже саме по собі є непросто ), але й динамічно розвиватися”.

Студенти здобувають не тільки теоретичні знання, але й випробовують їх на міцність в сучасних реаліях. Зокрема на семінарах обговорюють актуальні проблеми Церкви та суспільства, переймаючи щоденний досвід людей. Вже другий рік поспіль о. Михайло Квятковський проводить зустрічі на тему: покликання і місія мирян в Церкві. Мирослав Маринович зосередив увагу студентів на труднощах з якими зустрічається Церква та суспільство. Про соціальне вчення Церкви говорив Андрій Костюк, Вава Бачинська наголосила на соціальних проблемах та їх подоланні.

Студенти згодом проводять подібні семінари в себе на парафіях. Звітна конференція учасників відбулась 30 липня в УКУ присвячена презентації та аналізу проведених семінарів.

Підсумовуючи Ольга Зарічинська, директор Центру мирянського лідерства зауважила: „Наразі ще бракує програм, які б надавали лідерам Церкви можливість поряд з навчанням та спілкуванням творити спільну справу – формування мирянського руху.Напевне найбільшою винагородою за працю є відчуття, що ідея помножується та росте і уже приносить перші плоди”.