25-26 жовтня у Прешові (Словаччина) відбулась щорічна конференція «Аd fontes liturgicos», у якій взяли участь викладачі філософсько-богословського факультету УКУ, зокрема д-р Михайло Петрович, д-р Ігор Василишин, о. д-р Василь Рудейко та ліц. Максим Тимо.

Це вже третя жовтнева конференція, яку спільно організовують Папський університет Івана Павла ІІ у Кракові, Український католицький університет та греко-католицький богословський факультет Прешовського університету.

Вужча тема цьогорічної конференції «Літургійний рух як наслідок повернення до джерел» заохотила науковців до дослідження і представлення літургійних рухів у Польщі, Словаччині та Україні, здебільшого у період, який передував ІІ Ватиканському соборові, та коротко після нього. Особливо цікавим був досвід порівняння критеріїв літургійного оновлення та методів його впровадження у контексті східної (Словаччина, Україна) та західної (Польща) літургійних традицій.

Зокрема, цікавою була доповідь д-ра Ігоря Василишина про передумови виникнення та перспективи оновлення типіка о. Ізидора Дольницького, який сьогодні є офіційним уставом богослужінь УГКЦ. «Східна католицька традиція, паралельно із пошуком своєї ідентичності, мусить бути відкритою до здорових змін певних рубрик і обрядів», – підсумував він.

Одним із поштовхів до літургійного оновлення може стати переосмислення і розвиток методології дослідження коментування поетичних літургійних текстів візантійської піснетворчості. Поряд із перекладами та коментуванням древніх текстів, необхідно дбати про розвиток сучасної літургійної піснетворчості. «Все найкраще з богослов’я – біблістики, патристики, догматики та інших дисциплін – має бути імплементованим до молитви церкви, дзвеніти у піснях, які приносять Богові під час Літургії», – наголосив у своїй доповіді ліц. Максим Тимо.

Окреслюючи спроби оновлення літургійного благочестя УГКЦ у ході історії, о. д-р Василь Рудейко зазначив: «Реформа церковного життя вказує на те, що церква є живою і здатна критично осмислювати своє покликання – проповідувати Євангеліє Христа та провадити вірних до небесного царства, святкуючи життєдайну присутність Христа у Літургії Церкви».

Більшість доповідачів наголошували на тому, що справжнім поверненням до джерел, є не лише повернення до форм та символів літургії, а й до основного джерела, яким є Ісус Христос. Дослідження структур, текстів та символів літургії має передусім на меті вказати на можливості глибшого осмислення живого досвіду Христа у церкві.

Прес-служба УКУ