В Інтернеті незабаром з’являться офіційні літургійні тексти УГКЦ.

Богослови Патріаршої літургійної комісії та Українського католицького університету спільно працюватимуть над проектом переведення призабутих молитов в електронну базу. Детальніше про це кореспонденту “Високого Замку” розповідає аспірант УКУ, референт Патріаршої літургійної комісії Максим Тимо.

Як народилася така ідея і навіщо потрібна електронна база богослужебних текстів?

– Про це майже одночасно заговорили у літургійній комісії, в бібліотеці УКУ, а також викладачі-літургісти. Перевівши літургійні тексти в електронну базу, ми їх врятуємо. Більшість старих книг недоступні пересічним читачам. Вони припадають порохом у музеях, бібліотеках або церквах. Сучасна людина кожен день працює за комп’ютером. За допомогою цифрових технологій вона може користуватися біблійним словником, читати Святе Письмо, твори отців Церкви. Це полегшить працю науковців, які їх досліджують і мають до них доступ поки що лише у бібліотеці.

Російська Православна церква має літургійні церковнослов’янські тексти на своїх інтернет-сайтах, але здебільшого російськими літерами для зручності в користуванні. Ці тексти трохи відрізняються від наших. Тому доцільно помістити в Інтернеті і богослужіння УГКЦ.

– Якою мовою буде записано ці тексти?

– Офіційна мова богослужінь УГКЦ – церковнослов’янська. Вона є першоджерелом, тому подаватимемо в електронному варіанті літургійні тексти саме церковнослов’янською. До того ж у нас немає повних перекладів українською. Плануємо працювати і в цьому напрямі. І якраз церковнослов’янські тексти в електронному вигляді стануть у пригоді перекладачам.

– Які літургійні твори внесете в електронну базу у першу чергу?

– Перш за все поясню, що таке літургійні тексти. Це – молитовні тексти для загальноцерковного вжитку, які читаються протягом богослужінь, а не приватні молитви. Богослужіння, як повсякденні, так і святкові, складаються з двох частин: незмінної і змінної. Незмінні тексти богослужінь, наприклад, містяться в книзі “Часослов”. А тексти святкових богослужінь, які змінюються відповідно до того чи іншого дня року, в інших літургійних книгах – “Октоїху”, “Мінеї”, “Тріоді”. Усі тексти є важливими для Церкви, тому важко сказати, які було б доцільно внести в електронну базу першими. Цього питання не піднімали. Однак, на мій погляд, розпочати роботу потрібно з дванадцяти найбільших церковних свят.

– Яких фахівців плануєте залучати до проекту?

– Ймовірно, працівників бібліотеки Українського католицького університету, а також богословів з наукового середовища цього навчального закладу. До роботи плануємо залучати і студентів, які досліджують стародавні книги, джерела київської традиції. Нам потрібні три групи фахівців. Перш за все – джерелознавці, які працюють в архівах. Вони мають визначити, які саме тексти переводити в електронну базу. Потрібні хороші комп’ютерники, які б відповідали за технічний бік проекту. Третя група фахівців –люди, які добре знають літургійні тексти і церковнослов’янську мову. Вони би мали зробити остаточну редакцію.

– Як цю ідею сприйняв Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар?

– На Синоді єпископів ми представили Блаженнійшому питання про те, що хочемо створити електронну базу літургійних текстів. Він, як і інші владики, не мав заперечень. Сказав, щоб літургійна комісія працювала у цьому напрямі. Такі слова значать, що Глава УГКЦ благословляє нашу роботу.