Маринович: Членство в ЄС – на другому місці, головне – говорити однією мовою (ZIK)
Формальне членство України в ЄС насправді на другому місці. На першому місці хотілось би, щоб українці були цивілізаційно поєднувані з Європою, щоб вміли говорити з нею однією мовою.
Про це у Львові під час круглого столу на тему «Жити разом у відкритому європейському суспільстві – погляд з України» заявив проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.
«Я завжди вважав себе проєвропейською, прозахідною людиною. І я справді хочу бути в ЄС. Але останніми роками я все більше аналізую це прагнення і хочу зрозуміти, чому я хочу бути там і які здебільшого є спонуки для моїх співвітчизників. І я бачу, що виразно домінує один акцент: ми хочемо опинитися під парасолькою захисту перед натиском Росії», – сказав він.
За його словами, це абсолютно логічна позиція, але Європа має структуру цінностей, в яку, швидше за все, Україна сьогодні не вписується.
«Можна поставити собі запитання, чи ми хочемо вписатися абсолютно в усі ті положення, які має сьогодні у своєму законодавстві Європейський Союз. Я маю великі сумніви. І не тому, що ми не спроможні адаптувати ці принципи. Ми просто їх не знаємо, ми не знаємо їхні цінності і їхні правила», – зазначив Маринович.
При цьому він додав, що навіть якщо наш культурний світ буде в чомусь іншим, то хай це буде ситуація, яка вже була в нашій історії: коли було бароко на Заході і було українське бароко. «Нехай воно буде українське, але я хочу, щоб воно було бароко. Я хочу, щоб ми жили одним життям з Європою, навіть маючи якесь особливе сприйняття», – підкреслив Маринович.
Він сказав також, що коли говорить про європейську цивілізацію, то це, насамперед, такі цінності, як гідність людини, демократичні свободи і «тонкі суспільні технології».
Особливу увагу Мирослав Маринович звернув на релігійну свободу, яка, за його словами, є найкращим засобом «протистояти брутальному тиску концепції «русского мира».
Говорячи про релігійні проблеми, які має сьогодні ЄС, Маринович серед їх причин зазначив те, що християни іноді декларують одні принципи, а живуть за – іншими. І це не можуть не зауважувати представники різних віросповідань.
Крім того, за його словами, в Європі «перейдена золота середина принципу секулярності», коли релігійні символи відділені від суспільного дискурсу.
Джерело: ZIK