Випускаючи висококваліфікованих наукових дослідників, менеджери та викладачі магістерської програми з історії УКУ прагнуть підготувати випускників і до низки сучасних викликів поза академічним середовищем. Про образ та місію професійного історика у 21 столітті ми поговорили з керівником магістерської програми з історії Богданом Чумою.

Оновлення: розвиваємо позаакадемічні компетенції

Два роки тому керівництво програми дійшло висновку, що магістерка з історії має давати студентам не лише фахові знання та навички, а й додаткові компетенції. Щоби перевірити, чи знайде така ідея відгук у студентів, ми відкрили сертифікаційну навчальну програму з публічної історії. Студенти могли обрати її як додаткову компетенцію.

«Два роки ми спостерігали за реакцією, а коли переконалися, що публічна історія користується попитом, вирішили оновити та реорганізувати усе інше» — пояснює Богдан Чума. Студенти, які завершили курс із публічної історії, чулися більш експертними і впевненими саме в роботі з історією поза академією: з медіа, креативними індустріями та інституціями збереження культурної спадщини. Керівництво магістерки вирішило інтегрувати цю складову у навчальний план як обов’язкову. Тож відтепер усі майбутні студенти програми випускатимуться з розширеними професійними компетенціями. А ще одним украй важливим складником оновленої програми стане курс із теорій культурної спадщини, який, окрім теоретичного ґрунту, пропонуватиме студентам на вибір дві практики: музейну і туристичну.

«Бути хорошим істориком доволі складно, але сьогодні й цього вже недостатньо. Ми хочемо адаптувати вузьку спеціальність історика-науковця до сучасного ринку праці», — аргументує нововведення Богдан Чума.

Нові базові позаакадемічні курси націлені на розвиток управлінських навичок у молодих істориків. Ідеться про культурний менеджмент. «Наш випускник має бути готовим знайти, запропонувати та реалізувати свою ідею. Однак це не значить, що ми готуватимемо класичних гідів, — стверджує керівник програми з історії Богдан Чума. — Ми бачимо, як до Львова щодня приїздять тисячі людей, аби вкотре обійти туристичну столицю країни за стандартним колом екскурсій. Ми ж хочемо, щоби наші випускники не лише у Львові, але й у Києві, Вінниці чи Коломиї могли зацікавити туристів цікавою історією, прочитаною та розказаною інакше, актуалізованою для сучасності».

Ефективність управлінських навичок в історичних розвідках легко пояснити на прикладі самої магістерської програми з історії в УКУ. На думку Богдана Чуми, створення та реалізація навчально-дослідницьких програм в УКУ було б неможливими, якби не відкритість університету до освітніх інновацій та управлінські навички викладачів програми.«Наші викладачі не лише добре зналися на своїх темах, але й змогли знайти фінансування для глибших та системніших досліджень», — додає керівник магістерки.

Базова спеціалізація: виховуємо молодих дослідників міжнародного рівня

Після вступу на магістерську з історії студенти обирають одну з трьох базових спеціалізацій: медієвістика, історія України XVI–XXI століть та релігійна культура ранньомодерної доби чи історія Європи та Америки ранньомодерного й модерного часу. У навчальному плані базова спеціалізація представлена курсами, що забезпечують обов’язкові для сучасного історика компетенції, а саме: «Сучасна історіографія» (В. Ададуров), «Методологія історії» (О. Зайцев), «Філософія історії» (В. Склокін) та «Актуальні проблеми європейської історії» (Я. Грицак).

«Наш головний принцип полягає в тому, щоби пропонувати студентам широкий вибір та перспективи, адже якісну та повну базу для академічних досліджень вони тут отримають гарантовано», — наголосив керівник магістерки. Маючи вже з першого семестру три дисципліни на вибір, нашим студентам достатньо простору, щоби формувати свої унікальні здібності, чи то пов’язані з темою магістерки, чи то з особистими інтересами.

Навчання через дослідження: готуємо до ефективної роботи у колективі

Крім розширення кола професійних компетенцій та сильної академічної бази, студенти магістерської програми також можуть обрати, до якої з десяти навчально-дослідницьких програм долучитися. «Проте можуть не долучатися до жодної, — додає Богдан Чума, — участь у дослідницькій програмі більше схожа на бонус, який студенту ще належить заслужити. Якщо програма пропонує дослідницькі гранти, ми часто маємо конкурси між студентами».

Дарія Резник, студентка магістратури з історії в УКУ, каже, що визначальним у виборі університету стала саме наявність в УКУ омріяної навчальної програми: «Жіночі студії — саме те наукове поле, у якому я бачу своє майбутнє. Наразі в Україні дослідження жіночої історії не є популяризованими, а УКУ є тим унікальним науковим центром, де ця галузь активно розвивається і пропонує дослідникам навчальні гранти. Жіночі студії часто проводять відкриті лекції, семінари, на яких я маю можливість отримати певні методичні рекомендації, а також нові ідеї для свого магістерського дослідження».

Навчально дослідницькі програми за вибором, крім широкого діапазону актуальних тем, наукових семінарів, спецкурсів та запрошених експертів, пропонують студентам випробувати себе в роботі справжнього мисленнєвого колективу. Участь у такій програмі гарантує молодим дослідникам міцніший зв’язок із керівником і глибше занурення в процеси та контексти. Наприклад, студентки навчальної програми «Іберійські студії», досліджуючи письмові згадки про східну Європу в іспаномовних джерелах 17 століття і, водночас, поглиблюють свої знання з предмету дослідження, і покращують знання іспанської. «Виховання сучасних істориків засобами дослідницької практики є ще одним важливим пріоритетом для нас» — додає Богдан Чума.

підготувала Катерина Глущенко