На вебінарі УГКЦ з біоетики, що відбувся 9 грудня, говорили про біоетичні аспекти трансплантації органів. Зокрема, про історичні витоки трансплантації, поняття «ксенотрансплантації» (взяття органів для трансплантації від тварин), а також про основні етичні вимоги для дарування органів. Про це повідомляє департамент інформації УГКЦ.

«Трансплантація – це спеціальний метод лікування, в основі якого – пересадка рецепієнтові органу або іншого анатомічного матеріалу, взятого в людини або у тварини», – розповів ведучий вебінару декан філософсько-богословського факультету УКУ, керівник Школи біоетики о. д-р Ігор Бойко.

На думку отця Ігоря, сьогодні у ЗМІ недостатньо висвітлена тема трансплантації, яка б мала сприяти поширенню культури дарування органів. «Явище трансплантації потрібно плекати у свідомості людей, для того щоб вони сприймали це як процес, що відбувається у всіх країнах світу, і знали про його користь», – наголосив керівник Школи біоетики УКУ.

У Катехизмі Католицької Церкви читаємо, що дарування органів є не лише дозволеним, а й вартим схвалення. «Церква каже, що для трансплантації можна брати парний орган, якщо донор зможе без ризику прожити без цього органу і це покращить життя реципієнтові. А одинарні органи можна брати лише після смерті людини», – додав о. д-р Ігор Бойко.

Наступний вебінар з біоетики відбудеться 22 грудня 2011 року, о 15. 00.